Мирний план Трампа: на які поступки готова піти Україна, — FT
Мирний план Трампа: на які поступки готова піти Україна, — FT

Мирний план Трампа: на які поступки готова піти Україна, — FT

Європейські та українські перемовники 23 листопада продовжили інтенсивні консультації з американськими офіційними особами, прагнучи змінити деталі запропонованого Вашингтоном мирного плану щодо України. Однак попри зусилля сторін, створити прийнятний для Києва документ буде непростим дипломатичним завданням.

Документ із 28 пунктів, який США наполягають ухвалити до четверга, викликає серйозні побоювання у Києва та його європейських союзників, оскільки в нинішньому вигляді вважається надмірно вигідним для Росії та таким, що зачіпає ключові українські "червоні лінії". Про це пише Financial Times.

Американські представники підкреслюють, що документ є лише "робочою основою" і може бути переглянутий. Однак дипломатам належить організувати вкрай складний процес узгодження умов, що зачіпають територіальні, військово-політичні та юридичні питання, які для України мають принциповий характер.

У чому ж ключові протиріччя, за якими компроміс може виявитися або неможливим, або надзвичайно важким, пояснили аналітики FT.

Територіальні поступки

Найчутливішим елементом плану залишається пункт, що передбачає виведення українських військ з тих районів Донецької області, які Україна контролює зараз. Фактично йдеться про здачу великого оборонного "пояса" — Краматорська, Слов'янська, Дружківки та Костянтинівки, які утримуються ЗСУ з 2014 року.

На думку Вашингтона, в умовах повільного, але стабільного просування російських військ поразка України на цьому напрямку неминуча, тому президент Дональд Трамп намагається дипломатичними методами закріпити те, чого Москва не досягла військовим шляхом за роки війни.

Важливо Зеленський може поїхати у Вашингтон, а міністр армії США у РФ після переговорів у Женеві, — CBS News

Але для України це стало б важким політичним ударом. Відмова від територій, за які заплачено тисячами життів, може спричинити серйозну внутрішню кризу, що, своєю чергою, вигідно Кремлю.

Далі, згідно з планом, частина території стає такою собі "демілітаризованою зоною", але в такому разі центральні регіони, включно з Дніпром і Запоріжжям, опиняться в разі нового наступу військ РФ у вразливому становищі.

Документ також пропонує визнати окуповані території "де-факто російськими". Хоча формулювання виглядає м'якше, ніж де-юре визнання, експерти вказують, що для Кремля воно значно вигідніше, оскільки легітимізує контроль РФ і створює небезпечний прецедент зміни кордонів силою.

Гарантії безпеки

Вашингтон обіцяє Україні "надійні гарантії безпеки", але не уточнює деталей. Одночасно план містить жорсткі обмеження на майбутній статус країни:

  • заборона на вступ до НАТО, закріплена в Конституції України та в договорі альянсу;
  • заборона на розміщення військ НАТО на території України;
  • обмежений формат міжнародних місій в Україні.

У Києві такі пункти викликають глибоке занепокоєння. Досвід Будапештського меморандуму 1994 року, який не спрацював у 2014 і 2022 роках, робить розпливчасті формулювання неприйнятними. Президент Володимир Зеленський наполягає на чітких багатосторонніх гарантіях, аналогічних до статті 5 НАТО, — із зобов'язанням військової відповіді на можливий напад і автоматичним запровадженням жорстких санкцій проти Росії.

І хоча закулісні консультації щодо можливого формату західних зобов'язань тривають, однак відсутність конкретики може стати причиною відмови України від документа.

Заморожені російські активи

Ще одним протиріччям є механізм використання заморожених російських активів. За планом США, Вашингтон отримує 100 млрд доларів для інвестиційного фонду США-Україна, половина прибутку якого буде йти американській стороні. Своєю чергою Євросоюз має додати ще 100 млрд доларів, а інша частина піде на інвестиційне підприємство США і Росії.

Важливо За підсумками зустрічі у Женеві готовий оновлений рамковий документ щодо миру в Україні, — спільна заява

Такий підхід фактично блокує розроблену ЄС систему кредитування України на суму 140 млрд євро під майбутні репарації з використанням російських активів. У Берліні та інших європейських столицях цю пропозицію сприймають як спробу США перехопити контроль над фінансовим інструментом, необхідним для довгострокової підтримки України.

Амністія та відмова від переслідувань

План передбачає загальну амністію і закриття будь-яких юридичних претензій проти обох сторін. Для України, яка пережила масові вбивства, тортури, викрадення дітей і руйнування міст, таке формулювання виглядає майже неприйнятним.

Українська нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук назвала цей пункт "головним розчаруванням", наголошуючи, що відсутність покарання за агресію унеможливлює справедливий мир. Юристи додають, що амністія також де-факто позбавляє ЄС права використовувати активи РФ для репарацій.

Обмеження чисельності армії

Ще одна спірна частина плану — обмеження чисельності Збройних сил України до 600 тисяч осіб. Для багатьох українців це сприймається як підрив обороноздатності, особливо з огляду на відсутність дзеркальних зобов'язань Росії.

Вищі представники ЄС виступають проти, вважаючи сильну українську армію ключовим фактором безпеки Європи. При цьому всередині України обмеження вважають прямим запрошенням до нового вторгнення.

"Це пряма підготовка до нового вторгнення та ослаблення України до такої міри, що вона не зможе підготуватися до відбиття атаки", — цитує на закінчення видання слова українського військового і політичного аналітика Олександра Солонька.

Нагадаємо, під час зустрічі в Женеві українська делегація отримала від США угоду про гарантії безпеки, яка передбачає пряму військову участь американців у захисті від нападу РФ.

Джерело матеріала
loader
loader