Проста вода може стати необмеженим джерелом енергії: що це за відкриття

На відміну від сонячних і вітряних станцій, які залежать від погоди, осмотична енергетика може давати стабільний струм 24/7, поки річки впадають у моря. Прорив став можливий завдяки створенню нових типів мембран, які зробили процес ефективним і доступним, пише The Economist.

В основі методу лежить прагнення води врівноважити концентрацію солей. Коли прісна і солона вода розділені напівпроникною мембраною, прісна вода прагне проникнути в солоний розчин. Це створює тиск, який можна використовувати двома способами.

• Класичний підхід (Японія): У Фукуоке запустили станцію, де потік води, посилений осмотичним тиском, обертає турбіну. Особливість цього проєкту в тому, що він використовує не просто морську воду, а концентрований розсіл — відхід роботи опріснювальної станції, і очищену воду з каналізації. Це вирішує одразу два завдання: генерує енергію та утилізує шкідливі відходи.
• Іонний прорив (Франція): Компанія Sweetch Energy пішла іншим шляхом. Їхня технологія пропускає через мембрани не воду, а заряджені частинки (іони). Рух іонів створює різницю потенціалів, генеруючи струм безпосередньо, подібно до гігантської батарейки.

Нанотехнології з дерева

Головною перешкодою для осмотичної енергетики довгий час була висока ціна та недосконалість мембран. Французькі інженери розв'язали цю проблему, створивши мембрани на основі нанотрубок із природних матеріалів, зокрема, з деревини. Це зробило технологію дешевшою та ефективнішою.

Плани у компанії грандіозні: у дельті Рони, де річка впадає в Середземне море, будується пілотна станція. У майбутньому Sweetch Energy планує розгорнути там комплекс потужністю 500 мегават — цього достатньо, щоб забезпечити енергією Марсель і його околиці з населенням майже 2 мільйони осіб. Компанія розраховує знизити вартість такої енергії до конкурентного рівня — нижче 100 доларів за мегават-годину.

Раніше повідомлялося, чому вода кипіла при 0°C, а замерзала при 100°C. У науковій історії Європи особливе місце посідає Андерс Цельсій, чиї дослідження змінили спосіб, яким вимірюють температуру і вивчають природні явища. Його робота вплинула на розвиток астрономії, геодезії та розуміння процесів у верхніх шарах атмосфери.