Що таке «Флаговтык»? Укладачі карт лінії фронту пояснили, як росіяни здійснюють «окупацію авансом»
Що таке «Флаговтык»? Укладачі карт лінії фронту пояснили, як росіяни здійснюють «окупацію авансом»

Що таке «Флаговтык»? Укладачі карт лінії фронту пояснили, як росіяни здійснюють «окупацію авансом»

Українські картографи та OSINT-спільноти пояснили механізм, за допомогою якого російські війська створюють ілюзію швидкого просування на фронті. Окупанти вдаються до тактики, яка отримала назву «флаговтик» (окупація авансом). Про це повідомляє «Главком» у матеріалі «Усі відтінки «туману війни». Чому на мапах DeepState велика «сіра зона»?».

Ця практика полягає у систематичному поширенні пропагандистських відео, які вводять в оману навіть деякі західні та російські медіа, які складають карти лінії фронту.

«Флаговтик» – це тактика, коли штурмова група проникає на край населеного пункту, встановлює російський триколор на розбитому будинку, знімає відеозвіт і одразу відходить, або ж знищується ЗСУ. При цьому в публічний простір потрапляє лише відео із прапором.

Відео прапора видається за доказ повного контролю над селом і фіксується на деяких OSINT-мапах, створюючи неточне уявлення про просування окупантів. Неточності на мапах можуть залишатися протягом кількох днів.

Бійці Російського добровольчого корпусу (РДК) та воїни 59-ї бригади взяли в полон двох окупантів, які «пробували сфотографуватися з російським прапором у селі Андріївка-Клевцове». Така ситуація стала яскравим прикладом тактики «Флаговтика».

Військовий оглядач опозиційного видання «Медуза» Дмітрій Кузнєц підтверджує, що в російській армії широко практикується «захоплення територій у борг», коли командування звітує про захоплення сіл, хоча насправді спроб захоплення навіть не було.

«У 2023-2024 роках можна було більш-менш точно, хоч з певним запізненням, відстежувати за повідомленням Міноборони РФ ситуацію навколо Донецька, де діяло угруповання військ «Центр». А в районі Бахмута ситуація кардинально відрізнялася – там було, що називається, «захоплення територій у борг», тобто тамтешнє командування повідомляло про захоплення населених пунктів, отримувало подяки від Міноборони, а потім з’являлися відео, згідно з якими те село не було захоплене, а інколи не було навіть спроб захоплення», – наводить приклади Кузнєц.

На відміну від пропагандистської швидкості, офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ надходять із запізненням, оскільки інформація довго і ретельно перевіряється, іноді протягом доби чи навіть більше. За словами експертів, за такими запізненнями може стояти тактичний задум – як це було під час оборони Бахмута у 2023 році, коли Генштаб не позначав втрату міста на мапах упродовж кількох днів, тим часом проводилося відведення війська.

Українська спільнота DeepState, чия карта щодня переглядається десятками, а подекуди й сотнями тисяч користувачів, вважається надійним орієнтиром.

Як розповів представник проєкту Роман Погорілий, DeepState користується розгалуженою мережею інформаторів серед військових і використовується представниками ДСНС для розмінування, службами евакуації та волонтерськими організаціями, а також бійцями на місцях для планування маршрутів та першочергового аналізу ділянок.

«Нашою мапою користуються ДСНС для своїх професійних цілей, зокрема, при розмінуванні; до нас зверталися служби евакуації та волонтерські організації, які вивозять мешканців загрожених населених пунктів. Користуються бійці на місцях: хтось враховує при плануванні маршруту, хтось – щоб знати загальну картину, хтось приходить на нові ділянки, і коли немає розуміння, що це за ділянка, де ворог, то для першочергового аналізу – до того, як буде отримана детальна інформація, – використовують наші мапи», – розповідає  Роман Погорілий.

Карта DeepState також містить додатковий функціонал, як-от прогноз погоди для пілотів БпЛА, а також закритий функціонал, призначений винятково для військових.

Як відомо, складаючи карти бойових дій, OSINT-аналітики використовують офіційну інформацію сторін, які ведуть війну, неофіційні дані від військових на місцях, супутникові дані, повідомлення та фото і відео з соцмереж. Утім, інформацію більшості перелічених джерел не завжди можна верифікувати, тому організації, які не займаються мапами цілеспрямовано і системно, передовсім медіа, часто подають картину на полі бою дуже умовно. Якщо медіа впливове, як, наприклад, Bild чи The New York Times, така карта отримує поширення і може справити значний психологічний ефект.

Джерело матеріала
loader