Що таке «Флаговтык»? Укладачі карт лінії фронту пояснили, як росіяни здійснюють «окупацію авансом»

Українські картографи та OSINT-спільноти пояснили механізм, за допомогою якого російські війська створюють ілюзію швидкого просування на фронті. Окупанти вдаються до тактики, яка отримала назву «флаговтик» (окупація авансом). Про це повідомляє «Главком» у матеріалі «Усі відтінки «туману війни». Чому на мапах DeepState велика «сіра зона»?».

Ця практика полягає у систематичному поширенні пропагандистських відео, які вводять в оману навіть деякі західні та російські медіа, які складають карти лінії фронту.

«Флаговтик» – це тактика, коли штурмова група проникає на край населеного пункту, встановлює російський триколор на розбитому будинку, знімає відеозвіт і одразу відходить, або ж знищується ЗСУ. При цьому в публічний простір потрапляє лише відео із прапором.

Відео прапора видається за доказ повного контролю над селом і фіксується на деяких OSINT-мапах, створюючи неточне уявлення про просування окупантів. Неточності на мапах можуть залишатися протягом кількох днів.

Бійці Російського добровольчого корпусу (РДК) та воїни 59-ї бригади взяли в полон двох окупантів, які «пробували сфотографуватися з російським прапором у селі Андріївка-Клевцове». Така ситуація стала яскравим прикладом тактики «Флаговтика».

Військовий оглядач опозиційного видання «Медуза» Дмітрій Кузнєц підтверджує, що в російській армії широко практикується «захоплення територій у борг», коли командування звітує про захоплення сіл, хоча насправді спроб захоплення навіть не було.

«У 2023-2024 роках можна було більш-менш точно, хоч з певним запізненням, відстежувати за повідомленням Міноборони РФ ситуацію навколо Донецька, де діяло угруповання військ «Центр». А в районі Бахмута ситуація кардинально відрізнялася – там було, що називається, «захоплення територій у борг», тобто тамтешнє командування повідомляло про захоплення населених пунктів, отримувало подяки від Міноборони, а потім з’являлися відео, згідно з якими те село не було захоплене, а інколи не було навіть спроб захоплення», – наводить приклади Кузнєц.

На відміну від пропагандистської швидкості, офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ надходять із запізненням, оскільки інформація довго і ретельно перевіряється, іноді протягом доби чи навіть більше. За словами експертів, за такими запізненнями може стояти тактичний задум – як це було під час оборони Бахмута у 2023 році, коли Генштаб не позначав втрату міста на мапах упродовж кількох днів, тим часом проводилося відведення війська.

Українська спільнота DeepState, чия карта щодня переглядається десятками, а подекуди й сотнями тисяч користувачів, вважається надійним орієнтиром.

Як розповів представник проєкту Роман Погорілий, DeepState користується розгалуженою мережею інформаторів серед військових і використовується представниками ДСНС для розмінування, службами евакуації та волонтерськими організаціями, а також бійцями на місцях для планування маршрутів та першочергового аналізу ділянок.

«Нашою мапою користуються ДСНС для своїх професійних цілей, зокрема, при розмінуванні; до нас зверталися служби евакуації та волонтерські організації, які вивозять мешканців загрожених населених пунктів. Користуються бійці на місцях: хтось враховує при плануванні маршруту, хтось – щоб знати загальну картину, хтось приходить на нові ділянки, і коли немає розуміння, що це за ділянка, де ворог, то для першочергового аналізу – до того, як буде отримана детальна інформація, – використовують наші мапи», – розповідає  Роман Погорілий.

Карта DeepState також містить додатковий функціонал, як-от прогноз погоди для пілотів БпЛА, а також закритий функціонал, призначений винятково для військових.

Як відомо, складаючи карти бойових дій, OSINT-аналітики використовують офіційну інформацію сторін, які ведуть війну, неофіційні дані від військових на місцях, супутникові дані, повідомлення та фото і відео з соцмереж. Утім, інформацію більшості перелічених джерел не завжди можна верифікувати, тому організації, які не займаються мапами цілеспрямовано і системно, передовсім медіа, часто подають картину на полі бою дуже умовно. Якщо медіа впливове, як, наприклад, Bild чи The New York Times, така карта отримує поширення і може справити значний психологічний ефект.