Громадське обговорення проєкту стандарту «Термінологія безбар’єрності» триває до 17 грудня

На сайті Національної комісії зі стандартів державної мови до 17 грудня триває громадське обговорення проєкту стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності».

Про це йшлося під час пресконференції в Укрінформі.

"До 17 грудня на сайті Національної комісії триває громадське обговорення проєкту стандарту державної мови. І зараз надходять пропозиції від фахівців з мовної сфери, від правників, фахівців, що розбираються в правах людини, від представників громадськості, інших сфер. І ми закликаємо всіх доєднуватись, перечитати стандарт, який розміщений на сайті, і надати ваші пропозиції", - сказала радниця - уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

Тетяна Ломакіна

Вона зауважила, що далі протягом двох тижнів планується їх опрацювання і буде опубліковане рішення Нацкомісії, які пропозиції взяті до уваги і додані до стандарту, і документ має бути ухвалений остаточно. Планується також переклад англійською, додала уповноважена.

Ломакіна підкреслила, що стандарт містить близько 100 термінів, а також пропонує вилучення зі слововживання слів, що мають дискримінаційний або стигматизуючий характер, формують негативні стереотипи чи знецінюють людину.

"Стандарт «Термінологія безбар’єрності» розроблявся з травня по листопад 2025 року командою з понад 20 профільних експертів - правозахисників та філологів - за підтримки Національної комісії зі стандартів державної мови. Він охоплює терміни, що стосуються безбар’єрного суспільства, включно з правовими, соціальними, освітніми, психологічними, медичними та архітектурними аспектами. Стандарт також пов’язаний із забезпеченням доступності та рівності можливостей для всіх людей, незалежно від віку, статі, походження, стану здоров’я чи соціального статусу. Наразі проєкт містить детальні визначення близько 100 термінів і словосполучень", - зазначила уповноважена.

Анастасія Бондар

Заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар зауважила, що затвердження стандарту державної мови є одним із викликів, до яких необхідно адаптуватися в сучасному житті.

«Ми як Міністерство культури впроваджуємо флагманський проєкт "Інформація без бар’єрів". Використання цих термінів у правильному вигляді потребує значних зусиль, перш за все з точки зору самоосвіти. Нам потрібно навчитися самим застосовувати їх та навчити державних службовців у міністерствах, а також працювати з громадами та впроваджувати ці знання через освітні програми», - зауважила Бондар.

Своєю чергою заступник міністра освіти і науки, представник Національного агентства з питань державної служби Андрій Вітренко зазначив, що для освітньої сфери впровадження такого стандарту має особливе значення, адже мова - це не лише засіб передачі знань, а й потужний інструмент формування світогляду.

 Андрій Вітренко

"Саме через мову діти засвоюють уявлення про різноманіття, взаємоповагу, гідність і прийняття інших людей. Тому дуже важливо, щоб через всю систему освіти здобувачі освіти опановували коректні, сучасні та етичні формулювання. А безбар'єрна мова, яка базується на принципах поваги, рівності та недискримінації, буде сприяти створенню інклюзивного освітнього середовища", - переконаний Вітренко.

За його словами, імплементація цього стандарту дасть змогу оновити зміст навчальних програм, зміст підручників, посібників, внутрішніх документів закладів освіти, особливо тих, які стосуються якості навчання.

Як повідомляв Укрінформ, Національна комісія зі стандартів державної мови до кінця року має представити стандарти термінології у пʼяти сферах: кібербезпеки, безбарʼєрності, реабілітації, пенітенціарної системи та безпеки держкордону.

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут