Які фемінітиви до слів «кондитер» і «ювелір»? 10 запитань до мовознавиці
«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
Комплаєнс (англ. compliance – відповідність, to comply – відповідати) буває різний:
- зовнішній комплаєнс компанії – дотримання вимог законодавства та внутрішньогалузевих стандартів, тобто послух компанії перед державою. Непослух передбачає штраф або інші санкції та підрив репутації компанії;
- внутрішній комплаєнс компанії – відповідність дій працівників правилам та ідеології компанії, тобто корпоративний послух. Непослух працівника передбачає штраф, словесне попередження або звільнення за невідповідну поведінку;
- комплаєнс-контроль – державний або інший контроль за чиєюсь діяльністю / діями;
- у медицині – готовність пацієнта виконувати рекомендації лікаря, тобто послух пацієнта. За такий непослух немає жодних санкцій, але лікар знімає з себе відповідальність за результати лікування.
Чи є в українській мові замінник до цього слова? Загалом так, але не однослівний. Порушити комплаєнс – це вийти з послуху. Поняття послуху не прийшло з англійської, на відміну від компʼютера, смартфона чи інтернету. А в контексті комплаєнсу «лікар – пацієнт» можна казати просто «прихильність до лікування».
• 1 •
Сергій Гол: У 2024 році Сєвєродонецьк був перейменований у Сіверськодонецьк. Пані Ольго, як щодо мешканців? Сіверськодонеччанин (-анка)?
Так, сіверськодонеччанин / сіверськодонеччанка, як і донеччанин / донеччанка. Не дончанин і не дончанка, адже місто не Донець, а Донецьк. Порівняймо: Торецьк – тореччани, але Трускавець – трускавчани, а не трускавеччани.
• 2 •
Катерина Мельник: Як пишуться ділянки і напрямки фронту – з великої чи з малої літери? Б(б)ахмутський, П(п)окровський напрямки...
Згідно з п. 8 § 50 правопису «Географічні та адміністративно-територіальні назви», з великої пишемо назви адміністративно-територіальних одиниць: Кошицький край, Волинська область, Рожищенський район, Новомлинівська сільрада тощо. Утім, назви тактичних напрямків у військовій справі теж пишуться з великої, хоча таких прикладів і не наводить правопис. Генеральний штаб на сьогодні виокремлює 15 напрямків (пʼять на Донеччині, по два на Харківщині та Запоріжжі, по одному на Сумщині, Курщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, Поліссі та Волині). Усі вони мають власні назви: Північно-Слобожанський, Курський, Південно-Слобожанський, Купʼянський, Лиманський, Словʼянський, Краматорський, Костянтинівський, Покровський, Олександрівський, Гуляйпільський, Оріхівський, Придніпровський, Волинський та Поліський.
• 3 •
Тетяна Шнуренко: Добрий день. Поясніть, будь ласка, що за слова «біглий», «втеклий». Я ніколи їх раніше не чула, але бачу їх зараз широко вживають. І якщо це новотвори, то чи відповідають вони правилам утворення в українській мові. Дякую.
«Біглий» – літературне слово, ще й дуже старе. Це субстантивований прикметник, синонім до «утікач». «Троянці з біглими змішались» (І. Котляревський); «– Ви передержанці! – заревів писар, – ви передержуєте біглих? Десяцькі! шукайте скрізь, .. поки знайдеться Левко» (Г. Квітка-Основʼяненко). Слово «утеклий (втеклий)» теж літературне, є в тлумачному словнику. Щоправда, старі класики його не вживали. Але ось бачимо в Рильського: «Там [у дніпрових плавнях] від ярма, а то й від плахи Утеклий захисту шукав». Вочевидь «біглий» хтось сприйняв за кальку з російського «беглец», тому утворив прикметникову форму від «утікач».
• 4 •
Сергій Давиденко: Доводити з піною біля рота, у роті, на роті чи якось інакше? Дякую.
Мені більше до вподоби «з піною на губах / на вустах». І саме такий варіант подає словник сталих виразів Виргана і Пилинської. Хоча класики вживали різні варіанти. М. Коцюбинський: «Це доводило Йона до лютості, ображало як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей». Г. Хоткевич: «Джус зірвався з піною біля рота відомстити за товариша, але його держало двадцять рук». В. Винниченко: «Яка ж тут класова солідарність і тому подібне, що ти на словах .. борониш з піною на губах?...»
• 5 •
Тетяна Губач: Як українською сказати «обидчивый» і «вспыльчивый»?
Обидчивый – образли́вий, уразли́вий (словник Уманця і Спілки). Зверніть увагу на наголоси. А от СУМ-20 подає вже з наголосом на «а» і у двох значеннях: 1. Який завдає обра́зи; який виражає або містить у собі образу. 2. Який легко ображається, чутливий до образи. Тобто бачимо явище енантіосемії, коли слово набуває протилежних значень. «Ти, бачу, й досі сердишся? Я не знав, що ти така образлива» (Панас Мирний). До «вспыльчивый» найкращі відповідники, на мою думку, подано у словнику Кримського: палахки́й, запа́льчастий, розпа́листий, гарячкува́тий. А от «запальний» – це більше про завзятість, а не про гарячкуватість.
• 6 •
Віталій Кияшко: Того, у кого хворе серце, російською мовою називають «сердечник». А чи є розмовне слово в українській?
Якщо напад серцевий, то цілком логічно, що людина, яка хворіє на серцеві хвороби, може називатися «серцевик» або «серцевичка». Але це все оказіоналізми, яких немає у словниках. Загалом слово «сердечник» не вживається і на позначення деталі механізму. Українська інженерна назва – «осердя».
• 7 •
Аліна Шовковська: Часто бачу в лікарів слово «мʼязевий». Шукала його у словниках і не знайшла. Воно помилкове?
Я теж бачила це слово. Найчастіше неправильно утворююють відносний прикметник від іменника «мʼяз» неврологи. Це слово має двоякий наголос, але на першому й третьому складі: мʼя́зовий і мʼязови́й. На другому складі наголосу немає, і суфікс не -ев-, а -ов-. Тобто у слові мʼязе́вий аж дві помилки. Суфікс -ев- пишемо тільки після шиплячих або мʼяких: за́мша – за́мшевий, плю́ш – плю́шевий, сму́шок – смуше́вий, гру́ша – груше́вий, мигда́ль – мигдале́вий, вʼязь – вʼязе́вий. Мабуть, лікарі плутають «мʼяз» із «вʼяззю».
• 8 •
Іван Стогній: Як українською буде «закупорюватися» у значенні «закупорка судин», «закупорена залоза»?
У сучасному тлумачному словнику слово «закýпóрка» є (з двояким наголосом). Є і слово «закýпóрювання» (теж з двояким). Приклади такі: «Однією з частих хвороб серця є стенокардія, що виявляється в нападах різкого болю в ділянці серця і призводить до закупорки вінцевих судин» (з наук.-попул. літ.). А от у словнику Кримського і Єфремова цей медичний термін перекладається як «за́сніт (за́ткнення) жил, судин». Утім, «заткнену залозу» чи «заткнену судину» ви не побачите в сучасному слововжитку. Якщо ж ідеться про пляшки, то треба вживати слово закорковуватися. Шкода, що СУМ-20 і в контексті пляшок наводить приклади зі словами «закупорка» та «закупорювання»: «Бракувальниці зобовʼязані уважно оглянути пляшки з напоями для виявлення поганої закупорки, тріснутих або битих пляшок» (з навч. літ.); «Під час розливу і закупорювання пляшок робітники повинні працювати в рукавицях, щоб захистити руки від порізів осколками скла» (з навч. літ.).
• 9 •
Олена Матяш: Чи правильні фемінітиви «кухарка», «кондитерка» і «ювелірка»?
Так. Щоправда, у слові «кухарка» наголос не на «а», як у російській, а на «у». Щодо слів «кондитерка» і «ювелірка», я розумію ваші сумніви, адже ці слова позначають також кондитерську та ювелірну справу й сукупність кондитерських і ювелірних виробів. Тому альтернативою можуть бути «ювелірниця» та «кондитерниця». «Ювелірниця» є у вебсловнику фемінітивів Олени Синчак, а от «кондитерниці» немає, хоча принцип утворення слова той самий.
• 10 •
Дмитро Луцький: Дізнався, що українська жаба, на відміну від російської, не квакає, а кумкає. А українська качка кахкає чи може й крякати?
Кахкає. «Співали півні, ґеґали гуси, кахкали качки» (І. Нечуй-Левицький). А крякають в українській мові птахи родини воронових. Тобто це те саме, що каркати: «Убрався між ворони і крякай, як вони» (приказка); «На стрісі .. Сів ворон та й кряче, недолю віщує» (І. Франко).
«Главком»
