/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Feaadf404269377301deb104d7ff36375.jpg)
Масована атака РФ 23 грудня: експерт розкрив стратегічну мету ударів по енергетиці
Головне:
Масований удар по енергосистемі України 23 грудня мав чіткий задум - ізолювати атомні генеруючі потужності, насамперед Хмельницьку та Рівненську АЕС. Про це у коментарі Главреду розповів Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
Крім того, атаки також були спрямовані на підстанції оператора "Укренерго", щоб мінімізувати можливості перетікання електроенергії та розірвати зв’язок із енергосистемами сусідніх країн ЄС.
"Очікуваного для ворога результату досягти не вдалося - це можна констатувати. Але в той же час, коли з'являються бравурні заяви з боку урядових чиновників про те, що все швидко відремонтують, відновлять і "все буде добре", слід розуміти: цього не буде. Сподіватися, що з Нового року все повернеться до довоєнного стану і графіків відключень не буде, не варто", - наголосив Гончар.
Експерт пояснив, що навіть після проведення ремонтно-відновлювальних робіт ситуація лише частково покращиться. Графіки відключень залишатимуться реальністю цієї зими і, ймовірно, надалі.
Водночас він підкреслив, що нинішня ситуація не є найгіршим сценарієм, адже енергосистема витримала чергову атаку, а кожна нова хвиля ударів додає досвіду та стимулює впровадження додаткових заходів для мінімізації пошкоджень у майбутньому.
Ракетний удар по Україні - останні новини
У ніч на 23 грудняРосія масовано атакувала Україну ударними безпілотниками з різних напрямків, а під ранок - крилатими ракетами з літаків стратегічної авіації. Під ударом опинилися західні області України та об'єкти енергетики.
Міненерго підтвердило, що метою сьогоднішньої атаки РФ є енергетична інфраструктура.
Унаслідок масованого удару станом на ранок майжеповністю знеструмлено споживачів у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Також є знеструмлення у Вінницькій, Чернігівській, Житомирській областях та в Донецькій, Дніпропетровській і Харківській областях.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F32158cb6c7964302b3fe263ff07d5235.jpg)
Читайте також:
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

