/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Feb7aa733e12513ddbb08d4af799de4d6.jpg)
Веніамін Кучінка про екологію, сталий розвиток та майбутнє, яке ми будуємо сьогодні
У ХХІ столітті будівництво стало так званим етичним вибором. Як ми зводимо будівлі, якими матеріалами користуємось та що залишаємо після себе — усе це визначає, у якому світі житимуть наступні покоління.
Веніамін Кучінка, підприємець, який понад десятиліття працює на будівельному ринку, вважає, що діяти за принципами сталого розвитку — це обов’язок кожного свідомого спеціаліста, діяльність якого тісно пов'язана з екологічними питаннями. І саме відповідальні компанії формують сьогодні нову архітектуру Європи.
За роки роботи у Чехії Веніамін здобув репутацію підприємця, який поєднує практичний досвід і сучасні європейські стандарти. Його компанія виконувала проєкти для великих забудовників і міжнародних компаній.
Такі контракти стали можливими завдяки тому, що компанія Кучінки дотримується вимог сертифікацій BREEAM і LEED, які визначають екологічність та енергоефективність сучасних будівель у Європі.
За словами Веніаміна, зміна підходу до будівництва — це необхідність у сучасних умовах. Клімат змінюється, ресурси вичерпуються, а міста стають дедалі щільнішими. У такій ситуації кожен новий об'єкт або додає проблем, або адаптується та стає частиною інноваційних рішень. І вибір залежить від тих, хто сьогодні проектує, будує та приймає рішення на будівельних майданчиках.
Від економії до відповідальності
Ще нещодавно поняття “еко” у будівництві зводилось до енергозбереження. Основними напрямами були встановлення сучасних вікон для зменшення тепловтрати взимку та споживання енергії на опалення, і утеплення фасадів, яке дозволяло підтримувати стабільну температуру всередині будівлі без зайвих витрат ресурсів. Оптимізація комунальних витрат вважалася головним критерієм “еко” підходу у будівництві. Але сьогодні цього вже недостатньо. Сучасна екологічність у будівництві означає свідоме використання ресурсів, наприклад підбір сертифікованих матеріалів із низьким вуглецевим слідом, продуману логістику без зайвих перевезень, повторне використання будівельних відходів і проєктування об’єктів так, щоб вони споживали менше енергії протягом усього свого існування.
Кучінка пояснює:
“Екологічне будівництво починається ще на етапі проєктування від вибору матеріалів до їх утилізації. Використання переробленої сировини, водозберігальні систем та скорочення бетонного навантаження стали буденною практикою для свідомих будівельних компаній”.
Окрема увага приділяється управлінню будівельними відходами. Замість того, щоб просто вивозити все на звалище, команда Кучінки сортує матеріали ще на робочому об'єкті: метал йде на переробку, дерево — на виробництво палетів або біопалива, а бетон можна подрібнити й використати як наповнювач.
До того ж, його команда співпрацює з виробниками, які впроваджують низьковуглецеві матеріали та безпечні клеї, скорочуючи шкідливі викиди. Ці прості правила зменшують витрати та змінюють культуру галузі в цілому.
Веніамін наводить конкретний приклад: під час реалізації одного з проєктів у Празі команда замінила традиційний бетон на суміш з додаванням переробленого матеріалу. Це дозволило знизити вуглецевий слід на 15% без втрати міцності конструкції. Такі рішення поступово стають нормою, адже вони вигідні не лише екологічно, а й економічно — сучасні технології дозволяють скорочувати витрати на енергію та обслуговування протягом усього терміну експлуатації будівлі.
Міста, що дихають
У сучасних європейських містах акцент змістився з кількості зведених об’єктів на якість середовища та його вплив на життя мешканців. У Празі, де наразі реалізує проєкти компанія Кучінки, дедалі більше девелоперів орієнтуються на зелені стандарти, наприклад LEED, BREEAM, Energy Star.
Скляні фасади, які ще кілька років тому вважали показником сучасної архітектури, сьогодні дедалі частіше поступаються місцем енергоощадним рішенням. Надлишок скла перегріває будівлі влітку, збільшує витрати на кондиціонування й погіршує енергоефективність споруди. На зміну їм приходить змішана архітектура — камінь, кераміка, натуральне дерево, м’які покрівлі, які вбирають дощову воду. Таке будівництво повертає містам здатність “дихати”, створює мікроклімат, зменшує теплове навантаження, формуючи новий тип простору, де люди почувають себе комфортно.
Веніамін також звертає увагу на важливість інтеграції зелених зон у міську забудову. Сьогодні це повноцінні функціональні елементи інфраструктури, адже дерева очищують повітря, зелені дахи знижують температуру всередині будівель, а вертикальні сади на фасадах поглинають шум і створюють природну вентиляцію. У Празі такі підходи вже не рідкість — вони поступово стають стандартом для нових житлових комплексів і офісних центрів.
Лідерство через власний приклад
Кучінка каже, що екологічність проявляється через буденні рішення, які його команда приймає щодня. Вони намагаються працювати так, щоб не залишати зайвого після себе: використовують місцеві матеріали, сортують відходи, продумують логістику, щоб менше возити техніку й витрачати пальне.
Веніамін також наголошує на важливості освіти та комунікації всередині команди. Не всі робітники одразу розуміють, навіщо сортувати відходи або чому варто вибирати один матеріал замість іншого. Компанія регулярно проводить короткі навчання, пояснює логіку прийнятих рішень і заохочує ініціативи знизу. Такі підходи поступово змінюють саму галузь, адже тепер на перший план виходить якість і відповідальність.
Майбутнє, яке формується сьогодні
Кучінка переконаний, що кожна будівля, яку ми зводимо сьогодні, — це послання майбутнім поколінням. Те, що створюється зараз, визначатиме якість життя тих, хто прийде після нас. Саме тому кожне рішення у будівництві має бути зваженим, відповідальним і транслювати дбайливість про світ, у якому ми всі живемо. І цей вибір робиться на рівні щоденних рішень будівельних підприємців.
Він не ідеалізує ситуацію і визнає, що повністю екологічного будівництва поки що не існує. Але рух у цьому напрямку — уже великий крок. Кожен проєкт, реалізований з увагою до довкілля, стає прикладом для інших. І саме так, крок за кроком, галузь змінюється зсередини.
