Різдвяний дідух: що він символізує і чому його обов'язково ставити у Святвечір

Різдвяний дідух — один із найдавніших символів українського Різдва. Він уособлює зв’язок поколінь, добробут, пам’ять про предків та вдячність землі за врожай.

Чому в домівках ставлять дідуха – читайте в матеріалі ТСН.ua.

Дідух існував у традиціях українців ще в дохристиянські часи. Це слово походить від слова «дід» — предок, рід. За уявленнями українців, у Святвечір душі пращурів приходять до дому благословити родину. Саме для них господарі ставили сніп зі збіжжя на почесне місце.

Після прийняття християнства традиція органічно влилася в різдвяні обряди. Дідух символізував родинний добробут, захист дому та пам’ять про коріння. Його приносили до хати в переддень Різдва, ставили на покутті поруч з іконами.

З чого роблять дідух

Основою для дідуха завжди були колоски збіжжя. На Галичині використовують переважно жито або пшеницю, додають сухоцвіти, пахучі трави; на Поліссі - жито чи овес. На Поділлі - в основі дідуха - суміш пшениці, жита та ячменю, а також гілки калини, чорнобривці та м’ята.

У південних областях дідух роблять з пшениці та степових трав, прикрашаючи кольоровими стрічками. У Карпатах до збіжжя додають ялицю та сухі гірські квіти, а ще часто вплітають маленькі символічні фігурки.

Встановлення дідуха на Святвечір

У минулому дідух мав особливу магічну роль. Його урочисто вносив до хати господар, примовляючи благословення на врожайний рік. Ставили на найвищому місці, «щоб хліб родився».

Дідуха не чіпали до Водохреща, а потім або спалювали — «щоб відпустити дух предків», або зберігали до весни. Це був не просто елемент декору, а сакральний оберіг дому.

Сучасна традиція відродилася особливо активно наприкінці ХХ століття. Дідух став символом української ідентичності та оберегом Різдва.

Володимир Путін / © Associated Press Чи обов’язково розігрівати духовку перед приготуванням / © Associated Press Оракул Ленорман / © Pixabay Олена і Тарас Тополі