Європа шокована: Трамп поставив перед фактом нового світового порядку нападом на Венесуелу

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Guardian.

Що змінило вторгнення у Венесуелу?

Європа намагалася зосередитися на принципі демократичного переходу, наголошуючи, що континент не визнає Мадуро легітимним лідером Венесуели з моменту президентських виборів у червні 2024 року.

Їх, як відомо, вважали сфальсифікованими. Однак відмова Трампа визнавати венесуельську опозиційну лідерку, лауреатку Нобелівської премії Марію Коріну Мачадо, поставила європейських лідерів у незручне становище.

Аргументуючи таке рішення, американський президент заявив, що вона не має підтримки й поваги у Венесуелі. Своєю чергою європейські лідери сприймають її як очільницю опозиції, яка заслуговує на владу.

Міжнародні юристи зазначають, що відмова США визнавати легітимність Мадуро відкриває для Вашингтона шлях стверджувати, що він не користується суверенним імунітетом як глава держави в американських судах. Аналогічна ситуація склалася у 1989 році, коли Джордж Буш дозволив судити в США Мануеля Нор’єгу після його захоплення,
– ідеться у повідомленні.

Професорка міжнародного права Єльського університету Уна Гатевей заявила, що не бачить жодного правдоподібного обґрунтування застосування сили з боку Сполучених Штатів відповідно до Статуту ООН.

За її словами, якщо наркотрафік визнається достатньою підставою для нападу на іншу країну, це відкриває безмежні можливості для зловживань і фактично скасовує поняття самооборони як винятку, перетворюючи його на правило.

Вона наголосила, що ідея, за якою поширення наркотиків із певної країни може виправдати вторгнення та зміну влади, знімає будь-які обмеження на застосування сили. На її думку, дії США стали безпрецедентним порушенням.

Про глибокий дискомфорт Європи свідчить і позиція прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса, представника однієї з десяти непостійних країн-членів Ради Безпеки ООН. Він намагався припинити обговорення методів Трампа.

За його словами, Мадуро очолював жорстоку репресивну диктатуру, яка принесла його народу неосяжні страждання, а завершення його режиму дає країні нову надію, і додав, що зараз "не час коментувати законність нещодавніх дій".

Водночас ближчі ідеологічні союзники Дональда Трампа в Європі, зокрема прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, визнали операцію США легітимною, охарактеризувавши її як "оборонне втручання".

Яка причина розбіжностей?

Критика з боку інших країн була приглушеною, ймовірно, через побоювання викликати невдоволення американського президента, підтримка якого щодо України вважається життєво важливою.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що ЄС неодноразово наголошував на відсутності легітимності у Мадуро та підтримував мирний перехід влади, водночас підкресливши, що за будь-яких обставин мають поважатися принципи міжнародного права та Статут ООН.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також зосередилася на подальших кроках, заявивши про солідарність із венесуельським народом та підтримку мирного і демократичного переходу, який має відбуватися з дотриманням міжнародного права та Статуту ООН.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зайняв обережну позицію, зазначивши, що правова оцінка американського втручання є складною і потребує ретельного аналізу. Франція також висловлювалася стримано.

Президент Емманюель Макрон заявив, що завершення "диктатури" є приводом для радості для венесуельського народу, та закликав до мирного й демократичного переходу влади на чолі з опозиційним кандидатом на виборах 2024 року Едмундо Гонсалесом Уррутією.

У знак солідарності він також поспілкувався з Марією Коріною Мачадо. Найрізкіше виступив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який заявив, що операція із захоплення Мадуро порушує принцип незастосування сили, що лежить в основі міжнародного права.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер не приховував відсутності співчуття щодо відсторонення Мадуро та згадав про важливість міжнародного права, однак не став обговорювати, як саме воно застосовується в цьому випадку.

За даними видання, прихильники міжнародного права тепер можуть опинитися в ситуації, коли "апелюють до світу, що зникає", а Венесуела стає черговою могилою на вже переповненому цвинтарі світового порядку.

Дії Трампа закріплюють нову систему, у якій домінує відвертий егоїзм двох чи трьох "великих держав". У цьому світопорядку Вашингтон і Пекін вирішуватимуть, виходячи з принципу, що сила є правом,
– ідеться у статті.

Що очікувати далі?

• Заступник глави адміністрації Трампа Стівен Міллер заявив, що Гренландія має увійти до складу США, як елемент американської системи безпеки. Водночас він не виключив можливості силового сценарію щодо острова.

• За даними Politico, подібна активізація дій Вашингтона може відбутися напередодні проміжних виборів у США в листопаді, а також до 250-ї річниці проголошення незалежності Сполучених Штатів 4 липня.