Це невипадково: політолог зауважив красномовну деталь щодо 3 гучних кадрових змін Зеленського

Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що за цими змінами стоїть не лише управлінська логіка. Він звернув увагу на деталь у трьох найрезонансніших рішеннях, яка, на його думку, показує головний намір Банкової і те, як Зеленський вибудовує систему всередині команди.

Кадрові рішення Зеленського склалися в один ланцюжок

Фесенко пояснив, що нинішні перестановки виглядають масовими, бо частина рішень пов'язана між собою. Коли змінюється одна посада, одразу звільняються інші, і далі треба закривати кілька вакансій підряд.

Нагадаємо! 2 січня Зеленський оголосив про хвилю кадрових рішень і дав зрозуміти, що вона триватиме. Найближчими днями з'явилися як уже оформлені укази, так і анонси майбутніх ротацій у секторі безпеки, уряді, дипломатичному корпусі та регіонах.

Через це складається враження, що призначення йдуть хвилею, хоча в багатьох випадках працює логіка "доміно".

Є спільні причини цієї кадрової революції, але в кожному рішенні є своя логіка,
– сказав Фесенко.

Він навів приклад кадрового ланцюжка, коли перестановка в уряді автоматично тягне наступні призначення. Так само, за його словами, працює і сектор безпеки: зміна на одній ключовій позиції відкриває іншу важливу посаду, яку теж потрібно заповнювати. Саме тому частину рішень, на його думку, не варто сприймати як розрізнені епізоди.

Деякі рішення – це кадровий ланцюжок,
– підсумував Фесенко.

Окремо він зауважив, що в цій логіці важливий не лише "технічний" бік призначень. На його думку, добір людей і те, що ключові фігури залишаються в команді президента, теж є сигналом усередині влади. Саме в цьому, за словами Фесенка, і була та "красномовна деталь", на яку не всі звернули увагу.

Навіщо Зеленський показує оновлення влади без виборів?

Одна з причин нинішніх рішень це бажання показати суспільству оновлення влади. Попередні зміни не сприйняли як справжнє перезавантаження, тому тепер Банкова намагається дати відчутніший сигнал.

Потрібно було продемонструвати суспільству, що до влади приходять нові люди з новими підходами,
– сказав Фесенко.

Він додав, що друга причина пов'язана з війною і потребою підсилити роботу інституцій, які відповідають за оборону та безпеку. На його думку, саме тому акцент змістили на людей, яких асоціюють із новими підходами в управлінні й оборонній політиці.

Те, про що сказав сам Зеленський, це посилення ефективності тих інституцій, які займаються обороною і сектором безпеки,
– зазначив політолог.

Окремо він назвав ще одну мотивацію, яка, на його думку, читається у найгучніших призначеннях. Йдеться про демонстрацію персонального контролю президента над системою і над власною командою.

Зеленський такими змінами показує, що саме він є ключовою фігурою у владі,
– сказав Фесенко.

Він звернув увагу на ще одну "красномовну деталь" щодо трьох резонансних фігур, яких пов'язували зі звільненням Андрія Єрмака. За словами політолога, всі вони залишилися поруч із президентом, але вже в новому статусі, і це теж сигнал для внутрішніх еліт.

Три людини, причетні до звільнення Єрмака, а саме Буданов, Федоров і Малюк, зараз отримують нові посади, і це невипадково,
– підсумував Фесенко.

Так Зеленський одночасно перезбирає вертикаль і нагадує, що остаточне рішення щодо посад і повноважень ухвалює саме президент.

Останні кадрові зміни в команді Зеленського:

• 5 січня Зеленський звільнив Василя Малюка з посади голови СБУ і заявив, що той залишиться в системі, зосередившись на асиметричних операціях проти окупанта. Того ж дня з'явився указ про тимчасове виконання обов'язків голови СБУ Євгеном Хмарою, при цьому наголошувалося, що остаточне призначення голови СБУ потребує голосування Верховної Ради.
• Серед уже зафіксованих рішень і анонсів: призначення Сергія Кислиці першим заступником керівника ОП, призначення Христі Фріланд радницею з економічного розвитку, зміни у ДПСУ (звільнення Сергія Дейнеко, тимчасово виконувач обов'язків Валерій Вавринюк, а Дейнеко став радником глави МВС із подальшим призначенням командиром бойового підрозділу), а також консультації щодо п'яти ОВА. Окремо Зеленський анонсував ротації в МЗС, де Сибіга має представити кандидатури, і згадував підготовку пропозицій щодо оновлення ДБР.
• 5 січня Зеленський зустрівся з Дмитром Кулебою. ЗМІ пов'язують цю зустріч із пошуком форматів оновлення роботи Служби зовнішньої розвідки, але рішення про посаду для Кулеби не названо: озвучувалися лише припущення про можливу роль радника або представника президента, або керівника однієї з інституцій.