«Присмерк Заходу ще ближче». Пропаганда — про бажання Трампа отримати Гренландію

Ідея придбання Гренландії не нова для американської політики — ще у 1946 році тодішній президент США Гаррі Трумен пропонував Данії 100 мільйонів доларів за острів. Під час своєї першої президентської каденції у 2019 році Дональд Трамп публічно запропонував купитиГренландію, яка входить до складу Королівства Данія. Тоді ж Трамп називав гіпотетичну купівлю острова «великою угодою з нерухомістю» (essentially a real estate deal), демонструючи свій характерний бізнесовий підхід до геополітики. Ініціативу обговорювали радники та соратники президента, однак далі абстрактних міркувань справа не просунулася. Коли ж Трамп знову заговорив про цю ідею, після повернення у Білий Дім, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен різко відкинула цю можливість, заявивши у лютому 2025 року, що Гренландія не продається.

Рішучість нинішньої адміністрації Трампа щодо Гренландії посилилася після успішної військової операції у Венесуелі на початку 2026 року. Найбільш публічним проявом цієї впевненості стала карта, опублікована 3 січня дружиною радника Трампа з питань внутрішньої безпеки Стівена Міллера, Кеті Міллер, на платформі Х, де Гренландія пофарбована в кольори американського прапора. Публікацію Міллер розкритикував посол Данії у США Єспер Меллер Серенсен: «Безпека США — це також безпека Гренландії та Данії. Гренландія вже є частиною НАТО. Королівство Данія і Сполучені Штати працюють разом для забезпечення безпеки в Арктиці. І так, ми очікуємо повної поваги до територіальної цілісності Королівства Данія», — написав він у Х.

Зафарбована у кольори прапору США карта Гренландії, поширена Кеті Міллер у Х

Після того як кілька держав НАТО оголосили про відправлення до Гренландії своїх військових для участі у навчаннях на початку 2026 року, 17 січня 2026 року Трамп оголосив, що з 1 лютого на всі товари, що постачатимуть у США з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії, будуть накладені додаткові тарифи (торговельні мита) у розмірі 10%. А з 1 червня вони зростуть до 25%. Він додав, що «це мито підлягатиме сплаті доти, доки не буде досягнуто згоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії». У своїй соцмережі Truth Social президент США написав, що Сполучені Штати мають володіти Гренландією, аби запобігти захопленню острова Росією чи Китаєм, аргументуючи це тим, що договору на оренду військової бази недостатньо. На запитання журналістів 19 січня Трамп не заперечив, що стосовно Гренландії можуть ужити воєнних або економічних дій.

Водночас, згідно з нещодавнім опитуванням CBS News і YouGov, проведеним 14—16 січня 2026 року, що охопило 2500 американців і мало похибку 2.3%, 86% американців виступають проти використання військової сили для захоплення Гренландії. Серед прихильників Республіканської партії цей показник становить 70%, серед демократів — 97%, а серед незалежних виборців — 90%. Реагуючи на публічну думку в США, Трамп під час виступу на економічному форумі у Давосі 21 січня сказав, що він «не буде застосовувати силу» для захоплення Гренландії та закликав до «негайних переговорів» із метою обговорення «придбання» арктичної території Сполученими Штатами: «Жодна країна або група країн, крім Сполучених Штатів, не в змозі забезпечити безпеку Гренландії», — цитує американського президента DW.

Щоб з’ясувати, як заяви стосовно Гренландії використовує російська пропаганда, Центр досліджень «ДМ» проаналізував 506 повідомлень у період із 17 січня до 11:00 20 січня з російських пропагандистських телеграм-каналів з аудиторією у понад 100 000 підписників, які надала компанія LetsData.

Що керує «трикстером»

Російські пропагандисти шукали мотиви, які стоять за бажанням Дональда Трампа отримати контроль над островом, наводячи його цитати й інтерпретуючи їх. Зокрема у телеграм-каналі з майже 188 тисячами підписників і ще у 13 інших пропагандистських телеграм-каналах поширили пояснення Трампа, що Гренландія йому потрібна, щоб забезпечити функціонування «оборонного проєкту “Золотий купол"». Ще у цьому телеграм-каналі й трьох інших переповіли слова Трампа з його власної соцмережі Truth Social, що Китай і Росія хочуть Гренландію, і «Данія нічого не може з цим вдіяти».

У телеграм-каналі провладного медіа НТВ, який має 177 тисяч підписників, називали аргументи про «Золотий купол» прикриттям для бажання США «претендувати на частину арктичного шельфу».

У телеграм-каналі пропагандистського медіа «Комсомольська правда», який має 313 тисяч підписників, переповіли цитату Дональда Трампа, що «США десятиліттями субсидували Данію і держави Євросоюзу». І, мовляв, тепер відмова від вимоги США передати Гренландію США ставить «під загрозу глобальну безпеку».

Потрібно зазначити, що за угодами 1951 року між США та Данією та 2004 років між США, Данією та Гренландією, американські військові могли на власний розсуд розвивати й утримувати військові бази у Гренландії. Втім, після закінчення Холодної війни кількість баз із майже 20 поступово скоротилася до однієї (Pituffik Space Base) за рішенням самих США.

У анонімному телеграм-каналі на 186 тисяч підписників написали, що «оранжевому берсерку потрібен саме арктичний плацдарм на майбутнє» для боротьби за природні багатства Арктики:

«Арктика в прив’язці до гренландського питання поки що особливо ніде не звучала. Але якщо мова серйозно піде саме про неї, то і ковбої, і євронаркомани, вважаємо, вчепляться в обмерзлий острів зубами в спробі забезпечити собі арктичними надрами енергетичний суверенітет через пару-трійку десятиліть. У військовий конфлікт особливо не віримо, але, з іншого боку, дід і без Гренландії відморожений далі нікуди».

Серед інших інтерпретацій мотивів Дональда Трампа у телеграм-каналі НТВ зацитували пропагандиста Романа Бабаяна. Він пояснював дії президента США тим, що після арешту президента Венесуели Ніколаса Мадуро Дональд Трамп «дійсно вже відчуває себе якщо не богом, то його представником. У нього вийшло в одному напрямку, і тепер він думає, що може робити абсолютно все».

Російський «економічний експерт» Михайло Хазін, який має у телеграмі 249 тисяч підписників, запевняв, що Гренландія потрібна Дональду Трампу не для геополітичної, а для внутрішньополітичної боротьби:

«Вибори в листопаді, а як пояснити народу, що жити йому стало “краще і веселіше”, причому саме завдяки Трампу? Правильно, треба дати народу грошей. Мадури вистачило ненадовго, Гренландії має вистачити до виборів».

У 69 публікаціях з аналізованого масиву згадували претензії Дональда Трампа разом зі згадками Нобелівської премії. Річ у тім, що 19 січня у листі до прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стере Трамп згадав про Гренландію після формулювання, що більше не відчуває обов’язку «думати винятково про мир», оскільки його не нагородили Нобелівською премію миру.

«Нарешті, Трампом можуть керувати не дитячі комплекси й пошук економічної вигоди, а бажання увійти у світову історію збирачем американських земель. Заради цієї високої мети можна і репутацією миротворця поступитися, і міжнародне право розтоптати, і союзників по НАТО шваркнути», — написав пропагандист Олександр Коц із 509 тисячами підписників.

Руйнування «світу, заснованого на правилах»

Одним з інфоприводів, на які реагувала російська пропаганда, було оголошення Дональдом Трампом зростання торговельних тарифів проти тих європейських держав, які відправили своїх військових до Гренландії. Така новина про новий розкол між євроатлантичними союзниками викликала у прокремлівських дописувачів піднесення.

Зокрема, численні новинні російські телеграм-канали публікували цитату спецпредставника Путіна Кирила Дмитрієва, який у своєму звичному, підлабузницькому до Трампа та США стилі закликав голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн «не провокувати татуся». «За кожного відправленого солдата ви можете отримати додаткове мито в розмірі 1%», — сказав Дмитрієв. Ці слова Дмитрієва, переговорника Кремля з США, — референс на те, як під час саміту у Гаазі Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав Дональда Трампа «татусем» (daddy). Сам Рютте згодом пояснив у коментарі медіа, що це був просто жарт. Загалом Дмитрієва цитували у 20 повідомленнях в аналізованому масиві — така частота може бути пов’язаною з його нещодавньою активністю у зустрічах з американськими перемовниками.

Російський олігарх Костянтин Малофєєв, власник пропагандистського телеканалу «Царьград» та один зі спонсорів захоплення Криму й частини сходу в 2014 році, у своєму телеграм-каналі вже «віддав» Гренландію: «Рішення щодо Гренландії прийнято. Війни не буде. Самі прийдуть і самі все віддадуть... Ніякого примусу, суцільна демократія». Малофєєв також розкритикував Європейський Союз як структуру, яка, за його словами, «створювалася для того, щоб послабити Європу». «Європа віддала свій суверенітет США ще під час створення Євросоюзу під прямим керівництвом ЦРУ. Настав час пожинати плоди зради інтересів своїх народів європейськими елітами», — пише російський олігарх.

Автори іншого пропагандистського телеграм-каналу (500 тис. підписників) не приховують своєї радості та звично використовують тюремний жаргон для опису ситуації: «Європівнів навіть не шкода. Хіба не так? Так, вони повністю заслужили опуститися у світовій ієрархії». Ще один телеграм-канал (700 тис. підписників) намагається бути афористичним: «Воістину, вівці все життя боялися вовків, а їх з’їсть пастух».

Обговорюють також можливі дії європейських країн у відповідь на нові мита, в контексті взаємного послаблення торговельно-економічних позицій як ЄС, так і Сполучених Штатів. До цього російські пропагандисти прив’язують і санкції проти Росії, намагаючись довести, що вводити їх було не варто. Один із телеграм-каналів (майже 200 тис. підписників) пише, що після взаємних мит США та Європа зіткнуться з питанням, куди продавати свої товари.

«Минули часи, коли американські та європейські товари зустрічали всюди з радістю. Санкційна політика США та ЄС отруїла бажання стабільно мати справу з імпортом, коли Вашингтон і Брюссель починають отримувати важіль, щоб тиснути на політику тієї чи іншої країни», — стверджують російські «економічні експерти».

Висловився стосовно «розриву співробітництва» з Росією і згаданий вище Кирило Дмитрієв. Російські медіа публікують новини, присвячені дописам Дмитрієва в мережі Х, у яких він, зокрема, пише, звертаючись до європейців: «Ви зараз сумуєте за “Північним потоком”, чи не так?». Як передають слова Дмитрієва росмедіа: «Європа дуже швидко капітулювала перед США, оскільки сама загнала себе в пастку, обірвавши співпрацю з Росією».

Російський сенатор Олексій Пушков написав у своєму телеграм-каналі допис, який репостять інші пропагандисти, висміюючи попередні заяви та дії з боку європейських країн із захисту Гренландії. Там ідеться, що на острів було відправлено лише кілька десятків європейських військових, та порівняно можливості економічного тиску США та ЄС. «Вони (європейці — “ДМ”) погрожують йому “Великою базукою”, — сумою торгових санкцій проти США на 95 млрд доларів. “Вибачте, але моя базука більша!”, — недбало відповідає їм Трамп... І тут до європейців доходить, що їхня Велика базука ще навіть не зібрана з розрізнених частин. Що збирати її доведеться довго, бо потрібна згода всіх 27 членів ЄС, а переважна більшість із них не хоче отримати у відповідь американські санкції, та й узагалі не горить бажанням зв’язуватися з нестерпним Трампом», — пише Пушков.

Окрему увагу в його дописі звертають спроби висміяти апеляції Данії та інших країн до міжнародного права: «На сцені — обурення і гнів серед європейців, і навіть апеляція з їхнього боку до міжнародного права, яке досі Європа не ставила ні в що і намагалася підмінити “світом, заснованим на правилах”».

Згадки про «світ, заснований на правилах», його руйнування та переписування правил часто зустрічаються у російських дописах про Гренландію. Ця ідеологема, створена в Росії та приписувана «колективному Заходу», є своєрідним «солом’яним опудалом», вигаданим російськими пропагандистами та дипломатами, й використовується для риторичного протиставлення міжнародному праву. На сайті російського «Нового дипломатичного словника» наводиться таке визначення «світу, заснованого на правилах»: «Ідеологема, яка використовується США та їхніми союзниками й описує бажаний, з їхньої точки зору, порядок глобального світоустрою». Автори словника, очевидно, не встигають за тенденціями в кремлівській пропаганді та ще не відділяють «нейтральні» США від «ворожої» Європи.

Це поняття в риториці пропагандистів з’явилося після 2014 року, у спробах заперечити, що «правила», про які говорили й говорять у Європі та, принаймні раніше, говорили у США, і є насправді міжнародним правом, яке Росія грубо порушує. У спробах перекинути вину за ці порушення, «світ, заснований на правилах» і був вигаданий як якесь окреме поняття. Зараз же пропагандисти посилаються до нього, щоб означити «порушення міжнародного права європейцями» як щось само собою зрозуміле і заперечити право Європи посилатися на міжнародні норми у випадку Гренландії.

«Зловтішання» російської пропаганди

Окремий пласт реакції російської пропаганди на зазіхання Дональда Трампа на Гренландію — демонстративна насолода від «послаблення Заходу», «зміщення фокуса з України» та «внутрішніх міжусобиць» усередині НАТО. Ця емоційна рамка не просто супроводжує телеграм-дописи, а виконує пропагандистську функцію: нормалізує російську агресію, підважує західну солідарність і транслює ідею неминучого «занепаду Заходу».

Пропагандисти з очевидним задоволенням коментують будь-які сигнали, які можна інтерпретувати як втрату уваги до війни Росії проти України. У телеграм-каналах з’являються формулювання на кшталт: «Через Гренландію та тарифи Трампа європейцям більше не до України» (із пропагандистського телеграм-каналу «Пул №3»), або ж саркастичні пасажі про те, що «тема України у Давосі відсунута на другий план, (…) десь у теплому бункері ридає комік, чия популярність в’яне на очах», — пише Тетяна Попу своєму телеграм-каналі на 116 тис. підписників.

Україна в цих повідомленнях редукується до особистої драми Володимира Зеленського, що дозволяє пропаганді одночасно знецінювати українську суб’єктність і стверджувати про втому Заходу. Навіть Всесвітній економічний форум у Давосі подається як місце, де європейські лідери нібито «рвуть матеріали по Україні» (з телеграм-каналу «Известия» на 143 тис. підписників), щоб зосередитися на Гренландії. Будь-яка нова міжнародна криза використовується як доказ того, що Україна — вже не пріоритет.

Ще один елемент зловтішання — маніпулятивні паралелі між ситуацією навколо Гренландії та окупацією Криму. Тут до інформаційної кампанії долучаються не лише пропагандистські канали, а й офіційні особи, зокрема Сергій Лавров. Його нещодавні заяви будуються за логікою «дзеркала»: якщо США можуть претендувати на чужу територію, то чому Росію засудили за Крим? У цій риториці ігноруються ключові відмінності між ситуаціями, а натомість створюється псевдоюридичний наратив: у Криму, мовляв, був «референдум» після «держперевороту», а в Гренландії — взагалі «жодних переворотів не було». Така аргументація не лише виправдовує анексію Криму заднім числом, а й фактично підігрує Трампу, нормалізуючи саму ідею силового або напівсилового перегляду кордонів.

Показовими є й відверто цинічні фантазії пропагандистів (приміром, у пропагандистському телеграм-каналі на 173 тис. підписників «Репортёр Руденко V») про те, що «схом’ячити Гренландію можна легко»: без армії, з формальним референдумом і без реального спротиву Європи. «Тобто треба лише провести референдум серед місцевих ескімосів, і — вуаля, на прапорі США з’явилася нова зірочка. Після вся Європа махатиме кулачками, будуть безглузді демонстрації перед посольствами США, всі говоритимуть про загрозу євродемократії. Але на цьому все й закінчиться». Ці «оцінки» подаються з насмішкою над «скигленням і вищанням» європейців, які нібито ні на що не здатні вплинути.

Пропагандисти з задоволенням описують ЄС як актора, поставленого Трампом «на розтяжку»: погодитися з анексією Гренландії — означає визнати подвійні стандарти (Трампу — можна, Путіну — зась), чинити спротив — вступити в конфлікт зі США, не маючи ані сили, ані політичної волі. У цій логіці будь-який сценарій вигідний Росії.

Телеграм-канали прямо пишуть, що і втрата Євросоюзом Гренландії, і загострення протистояння між ЄС і США «дуже хороші», бо не гарантують «монолітної антиросійської позиції Заходу». Телеграм-канал «Друид» на 95 тис. підписників пише: «США, придбавши Гренландію, втратять Євросоюз. Євросоюз збереже Гренландію, але вступить (точніше — вже вступив) у тривалу смугу протистояння зі США. Обидва варіанти хороші, оскільки вони не гарантують монолітну антиросійську позицію Заходу в довгостроковій перспективі. І нехай вони там переконфліктують і пересваряться. Присмерк Заходу буде ще ближче».

Конфлікт, сварка, розпад подаються як ознаки неминучого «присмерку Заходу», за яким російська аудиторія має спостерігати з моральною перевагою. Пропаганда використовує метафору «присмерку Заходу» як псевдофілософське обґрунтування сучасних криз — від міграції до війни. Насамперед це відсилання до класичної філософської роботи «Присмерк Європи» Освальда Шпенґлера. У російському дискурсі ідея «сутінків», «присмерку», «згасання» Європи давно є канонічною: Європа нібито втратила історичну енергію, вичерпала цінності, живе «після себе», інерційно.

Зловтішання посилюється й через конспірологічні сюжети, які малюють картину повзучого перерозподілу Європи. На тлі історії з Гренландією з’являються фантазії про те, що «під шумок» Захід нібито готується «хапнути» країни Балтії — Латвію, Литву, Естонію (така теза просувається, наприклад, у каналі на 543 тис. підписників). Шведсько-латвійське військове співробітництво подається не як оборонний захід у межах НАТО, а як загроза, що перетворює Латвію на «мішень» і повторює «дух України».

Окремо російські медіа й телеграм-канали смакують заяви крайніх політичних сил у Німеччині. З одного боку — представників німецької партії «Альтернатива для Німеччини» (Alternative für Deutschland), які на тлі історії з Гренландією говорять про необхідність ядерної зброї для Німеччини. З іншого — поширюють заяви крайніх лівих, із партії Союз Сари Вагенкнехт, що закликають вивести американських військових і ядерну зброю США з ФРН. Ці ідеї німецьких політиків із партій, що не входять до владної коаліції, подають як доказ того, що післявоєнний консенсус у Європі «остаточно розвіявся», а залежність від США більше не сприймається як безальтернативна. Насправді ж пропаганда свідомо вибірково підсилює маргінальні позиції, видаючи їх за симптом системної кризи Заходу.

Гренландія для пропагандистів стала приводом для актуалізації кількох ключових наративів, які Росія системно просуває з 2014 року та які набули нового звучання на тлі внутрішніх конфліктів у західному таборі. У фокусі пропаганди опиняється фігура Дональда Трампа як «трикстера», що руйнує чинний світопорядок. Це дозволяє використати Трампа як інструмент делегітимації західних інституцій — від НАТО до ООН і Нобелівської премії миру. Історія з Гренландією використовується для атаки на міжнародне право.

Через протиставлення «міжнародного права» та вигаданого «світу, заснованого на правилах», російська пропаганда намагається зняти з себе відповідальність за власні порушення й представити Захід як такого ж цинічного гравця.

Маніпулятивні паралелі між Гренландією та Кримом є центральним елементом цієї стратегії: вони мають на меті не переконати, а розмити межу між агресією та нормою, створити відчуття загальної безпринципності міжнародних відносин.

Особливу роль відіграє зловтішання як емоційна рамка. У цій рамці Європа втрачає суб’єктність, постає як втомлений і дезорієнтований актор, не здатний ані захистити власні інтереси, ані послідовно підтримувати Україну.

Російська пропаганда використовує будь-яку подію як зручний спосіб підтвердження наперед заданих ідеологем: занепаду Заходу, лицемірства міжнародного права, слабкості Європи та правомірності силового перегляду кордонів. У цьому сенсі Трамп для неї — не загроза, а корисний образ: каталізатор хаосу, який дозволяє Кремлю легітимізувати власну агресію й представити її не винятком, а частиною «нової норми» світової політики.

Ілюстрація створена за допомогою Gemini