ООН на межі “фінансового краху” через борги держав-членів

З початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп припинив виплати, що призвело до значної заборгованості з боку США. За даними генсека, Сполучені Штати вже заборгували ООН близько 1,4 мільярда доларів за попередні роки. До цієї суми додався рахунок на 767 мільйонів доларів за поточний рік, а у 2025 році Білий дім не сплатив жодного цента зі своїх зобов’язань у розмірі 826 мільйонів доларів.

Водночас, адміністрація Трампа перейшла до вибіркового фінансування, пообіцявши у грудні 2 мільярди доларів на гуманітарні потреби. Проте це не вирішує проблему регулярного бюджету ООН, який забезпечує щоденне функціонування організації. Президент США неодноразово критикував ООН, заявляючи, що вона не змогла реалізувати свій потенціал, та просував створення “Ради миру” під своїм керівництвом.

Антоніу Гутерріш, своєю чергою, неодноразово попереджав про погіршення фінансової ситуації, але цього разу його звернення звучало найсерйозніше. Він заявив, що криза поглиблюється і загрожує виконанню програм та може призвести до фінансового колапсу. За його словами, ситуація може ще більше погіршитися у найближчому майбутньому.

За правилами ООН, розмір внесків кожної країни залежить від її економіки. США сплачують 22% основного бюджету, а Китай — 20%. На кінець 2025 року заборгованість із внесків досягла рекордних 1,57 мільярда доларів. Генеральний секретар зазначив, що до липня поточного року організація може повністю вичерпати свій регулярний бюджет.

Гутерріш намагається стабілізувати фінансову ситуацію ще з 2024 року, ініціювавши програму реформування та розпочавши масштабне скорочення витрат. У рамках цього, у грудні ООН оголосила, що більше не забезпечуватиме паперовими рушниками вбиральні у своїй штаб-квартирі в Нью-Йорку, щоб заощадити близько 100 тисяч доларів. Загалом бюджет організації цього року вже скорочено на 7% порівняно з минулим.

Проте, структурний дефіцит фінансування є настільки значним, що внутрішніх реформ недостатньо для його подолання. Додатковою проблемою залишається правило, за яким невикористані наприкінці фінансового циклу кошти мають бути повернені державам-членам після затвердження бюджету. "Чим більше ми економимо, тим більше нас карають", – йдеться у листі генерального секретаря ООН.

Згідно з інформацією, яку повідомляє Bloomberg, Гутерріш створив робочу групу з реформ UN80, яка має на меті зменшити витрати та підвищити ефективність роботи ООН. У рамках цієї ініціативи держави погодилися скоротити бюджет на 2026 рік приблизно на 7% – до 3,45 мільярда доларів. Проблема посилюється правилом, яке змушує повертати невикористані кошти.

Представники ООН повідомляють, що США наразі заборгували 2,19 мільярда доларів за регулярний бюджет організації, ще 1,88 мільярда доларів – за поточні миротворчі місії та 528 мільйонів доларів – за попередні миротворчі операції.

"Або всі держави-члени своєчасно та повністю виконують свої зобов’язання щодо внесків, або нам доведеться радикально переглянути фінансові правила ООН, щоб уникнути неминучого фінансового краху", — наголосив генсекретар ООН.

"Ми опинилися в абсурдній ситуації, коли змушені повертати кошти, яких насправді немає", — зазначив Антоніу Гутерріш.

Фінансова криза в ООН підкреслює складність міжнародної співпраці та її залежність від політичної волі держав. Майбутнє організації, що є ключовим інструментом для вирішення глобальних проблем, залишається під питанням, якщо не буде знайдено ефективних рішень для стабілізації її фінансового становища.