Мирні переговори щодо України: The Economist назвав місяць, коли відбудеться прорив

Президент США Дональд Трамп натякнув, що обіцянка росії не завдавати ударів по київській енергосистемі до 1 лютого є поступкою Україні. За його словами, Київ наполягав на так званому "енергетичному припиненні вогню" перед наступним раундом переговорів в Абу-Дабі. Про це пише The Economist.

Видання зазначає, що путін може намагатися виграти час, але водночас сигналізувати про готовність до компромісу, параметри якого поступово окреслюються.

Невирішені питання переговорів

За інформацією джерел, близьких до української переговорної команди, тристоронні переговори України, США та росії, що відбулися в Абу-Дабі 23 і 24 січня, стали "одними з найбільш конструктивних на сьогоднішній день".

Водночас ключові питання залишаються без змін уже декілька місяців. Йдеться про те, чи готова росія прийняти гарантії безпеки, узгоджені між Україною та Америкою, а також про можливість відступу України з територій, які вона досі контролює. При цьому, як зазначає The Economist, деякі технічні елементи потенційної угоди, ймовірно, вже врегульовані.

У виданні також наголошують, що значного прориву не варто очікувати щонайменше до березня, коли завершиться зимовий наступ росії та загостряться її економічні проблеми.

Окремо зазначається, що переговори 1 лютого можуть прояснити наміри путіна, зокрема щодо готовності пом'якшити вимогу про передачу Україні укріплених районів Донбасу, які залишаються під контролем ЗСУ.

Позиція України та можливий компроміс

Позиція України полягає в тому, що припинення вогню має зберігати чинну демаркаційну лінію. Один з обговорюваних компромісів передбачає створення демілітаризованої зони, ймовірно під управлінням нової міжнародної "Ради миру" Трампа. За словами джерела, близького до переговорів, така угода має балансувати між "позиціями, неприйнятними для обох суспільств".

Для України червоною лінією є застосування російського законодавства в демілітаризованій зоні. Для росії так само неприйнятною є присутність західних миротворців на сході України.

Джерело наголошує, що без домовленостей щодо системи безпеки в регіоні вирішити ці питання неможливо, адже росія не може вимагати довіри без чітких гарантій.

Два сценарії для Києва

Як зазначає The Economist, Україна дотримується двосторонньої стратегії. З одного боку, Київ демонструє прихильність плану А – переговорам під керівництвом США. У разі успіху це може означати прийняття складного територіального компромісу в обмін на шанс на мир і членство в Євросоюзі. Для росії такий сценарій передбачає послаблення західних санкцій і нові ділові угоди з Америкою.

Водночас, за даними видання, президент Володимир Зеленський готує країну і до плану Б – посилення армії та виснаження російських військ із паралельним утриманням частини Донбасу.

Нагадаємо, у ніч на п'ятницю 30 січня російські війська майже не атакували об'єкти енергетики, однак зосередилися на ударах по логістиці та залізничній інфраструктурі. Зокрема, пошкоджено спеціальний вагон-електростанцію Укрзалізниці на Дніпровщині та станцію Синельникове. 

Також Польща заявила про ймовірну причетність російських спецслужб до серії кібератак на об'єкти енергетичної інфраструктури.

Раніше в Україні почали вводити аварійні відключення світла, зокрема в Чернігівській, Сумській та Житомирській областях. У Києві та Харкові повідомляли про зупинку руху метро через низьку напругу, а також про перебої зі світлом, теплом і водою. У регіонах фіксували скарги на низьку напругу в електромережах.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.