Росія втрачає середньоазійський енергетичний ринок - розвідка
Росія втрачає середньоазійський енергетичний ринок - розвідка

Росія втрачає середньоазійський енергетичний ринок - розвідка

Росія втрачає позиції ключового гравця на енергетичному ринку Центральної Азії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України

Зазначається, що країни Центральної Азії за підтримки Всесвітнього банку запускають проєкт зі створення єдиного енергетичного простору, який має переформатувати регіональний ринок електроенергії. 

Програма REMIT розрахована на 10 років і передбачає інтеграцію гідроенергетичних потужностей Киргизстану та Таджикистану з тепловою генерацією Казахстану, Туркменістану та Узбекистану, а також із сонячними й вітровими електростанціями за принципом енергетичної синергії. 

Як зауважили у СЗРУ, загальна вартість системи перевищує 1 млрд дол., із яких 143 млн дол. уже профінансовані.

«Ще донедавна Росія вважалася одним із ключових гравців енергетичного ринку Центральної Азії та претендувала на роль координатора інтеграційних процесів. Під її патронатом Євразійський економічний союз просував ідею створення спільного енергетичного центру в регіоні», - зазначили у розвідці. 

Однак війна Росії проти України, міжнародні санкції та брак сучасних технологій у головних бенефіціарів ЄАЕС – Росії та Білорусі – фактично зірвали виконання цих планів. 

Так, старт робіт, запланований на 2025 рік, був відкладений щонайменше до 2027 року.

Своєю чергою міністр енергетики та інфраструктури Євразійської економічної комісії Арзибек Кожошєв визнав, що навіть 2030 рік може стати лише орієнтовною датою початку роботи проєкту.

За його словами, перспективи самого російсько-євразійського енергоцентру залишаються невизначеними через відсутність вільного ринку газу в Росії та суттєві розбіжності в регуляторних підходах між країнами-учасницями.

«На цьому тлі ініціатива REMIT є більш прагматичною та інституційно забезпеченою. За оцінками Всесвітнього банку, сукупний економічний ефект від її втілення до 2050 року може сягнути 15 млрд дол., що робить проєкт одним із наймасштабніших інфраструктурних зрушень у Центральній Азії за останні десятиліття», - підкреслили у СЗРУ.

Як повідомляв Укрінформ, експорт російської нафти дедалі більше ускладнюється, а зростання обсягів сировини без кінцевих покупців свідчить про системну кризу в нафтовому секторі РФ, спричинену санкційним тиском.

Фото: flickr

Теги за темою
Росія Казахстан
Джерело матеріала
loader
loader