/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Faf6da91cb5a6e9017f4662e58655b50d.jpg)
Військовий припустив, для чого насправді Путін пішов на енергетичне перемир’я
Таку думку 24 Каналу висловив підполковник, начальник відділу міжнародного військового співробітництва КС ТРО Тарас Березовець, зауваживши, що країна-агресорка має проблеми з озброєнням для атак. Москві тепер треба зосередитись на власних зусиллях, адже союзники перестали активно її підтримувати.
Для чого насправді Путін пішов на енергетичне перемир’я?
За словами підполковника, насправді росіянам потрібен час, щоб перезарядитись та виготовити необхідну кількість ракет, насамперед крилатих, для майбутніх атак по Україні.
Сьогодні окупанти мають проблеми з виробництвом зброї. Зокрема, це пов'язано з тим, що компоненти вони отримують від Китаю та Ірану, де ситуація грає проти них (Тегеран зараз буде зосереджений своєму виживанні через можливі атаки з боку США).
Крім того, Північна Корея також суттєво обмежила постачання Росії воєнного обладнання (боєприпаси, міни та артилерійські снаряди).
Противник не дотримувався умов і продовжує удари по українській інфраструктурі, по енергетиці ударів не було. Однак Росія і так потребувала технологічної паузи,
– наголосив Березовець.
Цікаво! Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус водночас припустив, що Росія могла погодитись на зупинку ударів черезтиск США на російський тіньовий флот. Американці могли погодитись не чіпати окремі танкери тіньового флоту, які допомагають Росії перевозити нафту, в обмін на енергетичне перемир'я.
Деталі про енергетичне перемир'я:
Відлік енергетичного перемир'я розпочався в ніч на 30 січня. В цю ніч Росія атакувала лише критичну інфраструктуру Донеччини, а саме газову інфраструктуру авіабомбами.
Володимир Зеленський заявив, що українське ставлення –абсолютно дзеркальне. Якщо Росія не застосовуватиме удари, Україна відповідних заходів не здійснюватиме.
Тим часом Росія продовжує атакувати дронами та ракетами логістику, а також звичайні забудови в містах.

