Добре, що перенесли, – експерт назвав очікування від нової тристоронньої зустрічі з РФ

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в ефірі 24 Каналу пояснив, чому сама зміна дати може зіграти на користь України. Політолог Петро Олещук звернув увагу, що головні важелі цього процесу можуть бути поза картою фронту.

Чого чекати від тристоронньої зустрічі?

Ігор Чаленко пояснив, що перенесення переговорів на 4 – 5 лютого для України є радше плюсом, ніж формальністю. На його думку, якби розмова відбулася раніше, українську делегацію могли б поставити в невигідні рамки саме перед стартом. Він вважає, що сам факт згоди на нові дати показує, що сторони бодай частково шукають компромісну процедуру, а не лише тиск на Київ.

Якби зустріч відбулася сьогодні, нам би створили вкрай несприятливі умови для української позиції. Я радий, що зустріч перенесли. Це дійсно добре,
– сказав Чаленко.

Він додав, що цього разу найбільш реалістичні теми це ті, де можна отримати тактичний результат без спроб зламати принципові позиції. Серед таких питань він назвав продовження енергетичного перемир'я та обміни військовополоненими. Водночас Чаленко не очікує, що цей раунд вирішить територіальне питання, бо воно впирається у рівень лідерів і в небажання Росії робити кроки назустріч.

Обмін військовополоненими це те, чого можна досягти тактично і показати як конструктив,
– наголосив Чаленко.

Петро Олещук зі свого боку зауважив, що зовні процес виглядає як серія заяв про нібито просування, але деталей про реальний зміст переговорів дуже мало. Він пояснив, що територіальну тему Київ прив'язує до особистої зустрічі президентів, розуміючи, що Путін на це зараз не піде. У відповідь Москва, за його словами, висуває свої запрошення й умови так, щоб зберігати паузу і перекладати відповідальність на опонента.

Ми з очевидних причин знаємо дуже мало про реальний перебіг цих переговорів,
– зауважив Олещук.

Саме тому очікування від 4 – 5 лютого обмежені, поки не зміняться умови, які визначають переговорну вагу сторін.

Чому питання територій зависло і що може змінити переговори?

Ігор Чаленко пояснив, що очікувати великого прориву від зустрічі 4 – 5 лютого не варто, бо найжорсткіші теми впираються у принципові позиції сторін. Він зауважив, що у Вашингтоні теж розуміють тривалість процесу, тому з'являються орієнтири на середину травня. На цьому тлі ключовим залишається питання територій, де Україна не готова приймати формулу добровільного відступу, навіть якщо її намагатимуться "упакувати" в дипломатичні формулювання.

Цілком очевидно, що Україна не буде погоджуватись на добровільний вихід із 23% своєї території на відповідно Донецькій області,
– сказав Чаленко.

Петро Олещук звернув увагу, що саме територіальна тема фактично підвішена. Він зауважив, що Росія й Україна зараз не демонструють готовності до поступок, і водночас не хочуть прямо говорити про це американцям. На цьому тлі процес перетворюється на серію взаємних ходів, де важливо не те що говорять публічно, а те, як шукають слабкі місця одне одного.

Це такий дипломатичний пінг – понг, коли кожна зі сторін обмінюється аргументами і демонструє, що готова на конструктив, але інша сторона нібито не готова,
– сказав він.

Обидва політологи підкреслили, що без зміни балансу сил і без готовності Росії до практичних кроків формат зустрічей сам по собі не гарантує рішень. Тому головне питання цього раунду не в оцінках "продуктивності", а в тому, чи з'явиться хоча б один результат, який можна перевірити на практиці.

Останні новини про мирні переговори:

• Другий раунд тристоронніх переговорів України, США та Росії відбудеться 4 – 5 лютого в Абу-Дабі, повідомив Володимир Зеленський. Українська делегація паралельно проведе двосторонні зустрічі з американською стороною, а Київ заявляє про готовність до реальних кроків, зокрема в частині гарантій безпеки та післявоєнного відновлення.
• Попередній раунд переговорів не приніс відчутного прогресу, попри заяви США про "позитивні сигнали". Експерти вказують, що Росія використовує переговорний процес для затягування часу, продовжуючи удари по Україні, тоді як ключовими "червоними лініями" для Києва залишаються Донбас і територіальна цілісність.
• Аналітики ISW вважають, що Кремль і надалі вимагатиме поступок, які є стратегічно небезпечними для України, насамперед передачі всієї Донецької області. Росія намагається створити образ готовності до компромісу для зовнішньої аудиторії, водночас використовуючи дипломатію, щоб досягти своїх максималістських цілей.