Китайська підтримка: як Росія потроїла виробництво "Іскандерів"

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, з лютого 2022 року, виробництво балістичних ракет 9М723 для "Іскандерів-М" було вкрай обмеженим. За рік, до січня 2023 року, Росія виготовила лише 36 таких снарядів, тоді як витратила значно більше – 744 одиниці. Ця диспропорція натякала на виснаження запасів і обмежені можливості російської військової промисловості.

Проте вже до листопада 2023 року ситуація кардинально змінилася. Росія демонструвала здатність виробляти до 30 ракет 9М723 щомісяця, що свідчило про триразове збільшення темпів виробництва. Це вражаюче зростання не залишилося непоміченим аналітичними центрами, які почали досліджувати причини такого стрімкого відродження.

Аналітики з CSIS пише, що Китай швидко висунувся на роль основного постачальника, заповнюючи прогалини, спричинені західними санкціями. Товарообіг між КНР та РФ зріс зі 190 млрд доларів у 2022 році до майже 250 млрд доларів у 2024 році, а частка Китаю у зовнішній торгівлі Росії досягла 33,8%.

Ключовим фактором цього відновлення військового виробництва стало постачання Китаєм критично важливих компонентів. Зокрема, у 2024 році 70% імпорту перхлорату амонію, який є основою твердого ракетного палива, припало на Китай. Крім того, Китай постачав верстати з числовим програмним управлінням, необхідні для виготовлення ракет, а також комп'ютерні чіпи, радари, сенсори та датчики, яких Росія не здатна виробляти самостійно.

Ця підтримка не обмежувалася лише ракетами. Росія також отримувала від Китаю корпуси та літієві батареї для безпілотників, а також оптоволоконні кабелі, що дозволило вдосконалювати управління БпЛА та використовувати супутниковий зв'язок. Президент України Володимир Зеленський наприкінці грудня 2025 року звернув увагу на кореляцію між зйомками української території китайськими супутниками та російськими влучаннями по енергооб'єктах.

Наразі, за даними української розвідки, Росія виробляє близько 50 ракет 9М723 щомісяця, маючи запаси у 200 одиниць. Цей показник, отриманий завдяки китайській допомозі, свідчить не лише про стійкість російського військово-промислового комплексу, але й про його здатність адаптуватися до умов санкцій через залучення зовнішніх ресурсів. Ця ситуація підкреслює складність геополітичних взаємодій та виклики, які постають перед міжнародною спільнотою.

Зростання товарообігу між Китаєм та Росією, а також постачання товарів подвійного призначення, що використовуються у військових цілях, є важливим контекстом для розуміння здатності Росії продовжувати військові дії. Хоча Китайська Народна Республіка офіційно заперечує свою допомогу у військовому виробництві, аналітичні дані та розслідування свідчать про протилежне.

Вдосконалення російської зброї, зокрема ракет та безпілотників, за рахунок китайських технологій, створює додаткові загрози для України та потребує посиленої уваги з боку міжнародних партнерів. Більше оперативних новин щодо цієї ситуації можна знайти у Telegram Апострофа, а Defense Express повідомляє, що це лише частина масштабної допомоги КНР російському військово-промисловому комплексу.

Таким чином, китайська підтримка виявилася критично важливою для перезапуску російського військового виробництва, дозволивши Кремлю обійти санкції та значно посилити свою здатність до продовження агресії. Це підкреслює необхідність перегляду стратегій протистояння обхідним шляхам і посилення міжнародного контролю за постачанням товарів подвійного призначення, а також поглибленого аналізу геополітичних альянсів.