Непрямі переговори США та Ірану: доля домовленостей у Маскаті

Настала п'ятниця, 6 лютого, і в Омані мали розпочатися важливі переговори між США та Іраном. Підготовка до цих зустрічей тривала цілий тиждень, адже на кону стояло майбутнє іранської ядерної програми.

Американську делегацію очолював спецпосланець Стів Віткофф, тоді як інтереси Ірану представляв міністр закордонних справ Аббас Аракчі. США прагнули обговорити ядерну програму, розробку балістичних ракет та підтримку Іраном парамілітарних формувань у Близькому Сході, а також ставлення до власного народу. Натомість Тегеран наполягав на обговоренні виключно ядерних питань.

Минулий рік залишив свій відбиток на цих відносинах. У квітні відбулися кілька раундів переговорів, і у травні президент США Дональд Трамп висловив сподівання на швидке укладення угоди. Проте напередодні наступного раунду Ізраїль розпочав атаки на Іран. Це призвело до 12-денної війни, під час якої США приєдналися до Ізраїлю, завдавши ударів по трьох ядерних об'єктах Ірану в операції, названій «Опівнічний молот».

Після цих подій Іран стверджував, що зупинив збагачення урану. Спочатку переговори планувалися у Стамбулі за участі інших країн Близького Сходу, але Іран наполіг на перенесенні їх до Оману та проведенні у двосторонньому форматі, щоб зосередитися виключно на ядерних питаннях.

Наразі іранські ЗМІ вказують, що ці переговори є лише першим етапом тривалого дипломатичного процесу. Вони мають зосередитися на «загальних темах» і визначенні дорожньої карти для подальших зустрічей, а не на деталях угод. Арагчі зазначив, що Іран вступає в переговори «з відкритими очима і чітким спогадом про минулий рік».

Попри військові удари та попередження про регіональну війну, президент Трамп віддає перевагу дипломатії, хоча Державний департамент США продовжує закликати своїх громадян негайно залишити Іран через можливі перебої зі зв'язком та авіасполученням.

Оман часто виступає посередником у регіональних конфліктах, що робить його логічним вибором для проведення цих складних переговорів. США та Іран раніше вже проводили переговори в Омані 12 квітня, а потім в Італії 19 квітня, з третім раундом знову в Омані через тиждень. Ці зустрічі спрямовані на досягнення мирної угоди щодо ядерної програми, проте відсутність угоди щодо порядку денного додає невизначеності до їхніх перспектив.

Держсекретар Марко Рубіо раніше заявляв, що Вашингтон турбує не лише ядерна програма Ірану, а й його розробка балістичних ракет та підтримка різних парамілітарних формувань на Близькому Сході, а також «ставлення до власного народу». Ці питання додають значної складності до переговорів, оскільки Тегеран наполягає на обмеженні порядку денного лише ядерними аспектами.

Президент США Дональд Трамп заявив, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї має бути «стурбований» можливістю американських ударів, якщо перемовини завершаться нічим.

«Іран вступає в переговори з відкритими очима і чітким спогадом про минулий рік», – зазначив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, слова якого цитує Al Jazeera.

Подальший розвиток подій залишається непередбачуваним, але ці переговори в Маскаті є ключовим моментом у складних відносинах між США та Іраном, які можуть визначити майбутнє регіональної стабільності та долю іранської ядерної програми.