Вічна дилема: чому переговори в Абу-Дабі зайшли в глухий кут з Донбасом та ЗАЕС

На початку лютого в далекій столиці Об'єднаних Арабських Еміратів, Абу-Дабі, відбувся другий раунд складних тристоронніх переговорів, у яких брали участь делегації України, США та Російської Федерації. Атмосфера була напруженою, адже на кону стояло вирішення доленосних питань, які роками не давали спокою.

Українська сторона, очолювана Рустемом Умєровим, секретарем РНБО, виступила з чіткою та непохитною позицією: «Стоїмо, де стоїмо» – це, на їхню думку, найнадійніша модель для встановлення режиму припинення вогню на Донбасі. Ця фраза стала символом української рішучості.

Проте американська делегація знову повернулася до пропозиції створення вільної економічної зони, ідеї, яка не викликає ентузіазму ні в Києва, ні в Москви. Цей компромісний, на їхній погляд, варіант, лише вкотре підкреслив глибину розбіжностей між сторонами, де Росія наполягала на виході України з Донеччини.

Ще одним каменем спотикання стало питання Запорізької атомної станції. Незважаючи на усвідомлення всіма сторонами важливості вирішення цієї проблеми в комплексі з відновленням Каховської ГЕС та екосистеми регіону, спільного розуміння досягнуто так і не було. Дискусії тривали, але без відчутного прогресу.

У цей же час, російська делегація показала зміну риторики, відмовившись від «історичних альманахів» попереднього очільника Володимира Мединського. Вони перейшли до більш конкретного діалогу, обговорюючи механізми моніторингу припинення вогню та інші прагматичні питання. Ця зміна була новою, хоч і не принесла одразу результатів.

Володимир Зеленський наголосив, що найбільш складні територіальні питання, ймовірно, вимагають розгляду на зустрічі лідерів України, США та Росії. Він підтвердив свою готовність до таких тристоронніх переговорів, визнаючи необхідність підготовчих елементів для їх проведення.

Обговорення щодо Донбасу залишаються одними з найскладніших у міжнародній дипломатії. Українська позиція "Стоїмо, де стоїмо" відображає прагнення зберегти контроль над поточними лініями розмежування, тоді як Росія, за словами Президента Зеленського, вимагає виходу України з Донеччини. Американська пропозиція про вільну економічну зону, хоча і є спробою знайти компроміс, поки що не знайшла підтримки в обох ключових сторін конфлікту.

Питання Запорізької АЕС тісно пов'язане з екологічними та гуманітарними проблемами регіону. Крім її безпеки, відновлення Каховської ГЕС та управління водними ресурсами є критично важливими для стабільності та відновлення екосистеми, що робить його одним із центральних аспектів будь-яких мирних переговорів.

"Складні питання залишились складними. Україна ще раз підтвердила свої позиції щодо питання Донбасу. "Стоїмо, де стоїмо" – це найсправедливіша та найбільш надійна на сьогодні модель для припинення вогню, на наш погляд", – заявив Президент України Володимир Зеленський.

"Російська делегація вже без цих пустопорожніх «історичних альманахів» та екскурсів, вона тепер про інше і більш конкретно – що робимо, а що не робимо; на що готові, на що не готові, як будемо моніторити припинення вогню та інші такі конкретні речі", – прокоментував зміну російської риторики український лідер.

На тлі відсутності прориву в Абу-Дабі, майбутнє врегулювання залишається невизначеним. Однак, готовність усіх сторін продовжувати діалог та навіть обговорювати можливість тристоронньої зустрічі лідерів свідчить про те, що надії на мирне вирішення досі живі, хоча шлях до нього обіцяє бути довгим і тернистим.