Несподіваний від'їзд: як вагітна дружина Усика залишила його на трасі

Олександр Усик поділився цим епізодом під час інтерв'ю на ютуб-каналі Андрія Бєднякова. Це сталося, коли його дружина Катерина була вагітна їхнім сином Кирилом. Подружжя гостювало у батьків Катерини, і настав час вирушати додому.

Олександр, як дбайливий чоловік, посадив Катерину на переднє пасажирське сидіння автомобіля, а сам рушив обійти машину, щоб сісти за кермо. Проте Катерина, не чекаючи його, несподівано сама завела автомобіль і поїхала.

Боксер залишився на дорозі в яскраво-жовто-блакитній куртці, кинувшись наздоганяти авто та розмахуючи руками. У цей час Катерина, їдучи, продовжувала розмовляти з чоловіком, думаючи, що він мовчки слухає її. У розмову втрутилася їхня старша донька Ліза, яка зауважила: «Папи немає».

Катерина відповіла, що «папа є» і продовжила їхати, поки нарешті не зрозуміла ситуацію. Вона згадувала: «Я вагітна, бачу тіп якийсь бігає в куртці, як у Усика, і махає руками». У той момент вона усвідомила, що чоловіка немає в машині. Вона зупинилася, здала назад і забрала Олександра, запитавши, чому він бігає по трасі, а не сидить в авто.

Цей випадок став одним з найяскравіших спогадів у їхньому спільному житті, демонструючи непередбачуваність і гумор сімейних відносин навіть у найвідповідальніші моменти, такі як очікування дитини.

Олександр Усик познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною, уродженкою російського Красноярська, коли їм було по 15 років, про що вона розповіла в інтерв'ю для ютуб-каналу Слави Дьоміна. Подружжя виховує чотирьох дітей: старшу доньку Єлизавету, синів Кирила та Михайла, а також найменшу доньку Марію.

До 2014 року родина Усиків мешкала в Сімферополі, а після анексії Криму Росією переїхала до Ворзеля. У 2022 році місто було окуповане, а їхній будинок зазнав пошкоджень. Катерина постійно підтримує чоловіка на його боксерських поєдинках, є його опорою та вірною супутницею.

Ця історія підкреслює не лише міцність сімейних зв'язків та гумор, що супроводжує подружжя Усиків, а й їхню здатність знаходити радість у несподіваних життєвих моментах, розділяючи їх з публікою та демонструючи людяність поза спортивними досягненнями.