Верховна Рада vs інтернет: які платформи створюють найбільші ризики для дітей

Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин просуває ідею вікових обмежень для доступу до соціальних мереж. За його словами, в багатьох країнах дискусія ведеться навколо позначки у 16 років. Саме до цього віку, згідно з рекомендаціями психологів, формуються ключові когнітивні здібності, а свідомість дитини залишається більш вразливою до маніпуляцій, зокрема через формування залежності від віртуального середовища. Про це Ярослав Юрчишин розповів у своєму інтерв'ю для сайту 24 Каналу.

Які платформи створюють найбільші ризики для дітей?

Водночас ідеться не про тотальну заборону, а про мінімізацію негативного впливу та запобігання злочинам у соцмережах. Серед ключових питань – реальна верифікація віку, батьківський контроль, правила користування гаджетами в школах, ризики вербування підлітків через алгоритми, створення українського дитячого контенту та розвиток інструментів протидії маніпуляціям і згенерованим матеріалам.

Окремою темою є визначення самих соцмереж. Наприклад, Telegram позиціює себе як месенджер, але має канали, що виконують функцію медіа. Саме Telegram Юрчишин називає найбільшим викликом в українських умовах.

Другим за рівнем ризику зараз, але потенційно ще більш проблемним у майбутньому, депутат вважає TikTok. Він пояснює це ефективним використанням механізмів штучного інтелекту – таргетування, пошуку та прицільної роботи з аудиторією. Додатковий фактор – популярність короткого відеоформату серед дітей і підлітків.

Соцмережа X, за словами Юрчишина, нині перетворилася на "токсичне болото", однак українські діти майже нею не користуються. Натомість з'являється багато нішевих платформ. Серед прикладів – BeReal, яка заохочує користувачів публікувати фото з місця перебування в конкретний момент. Депутат звертає увагу на ризики, якщо такі сервіси використовуватимуть іноземні спецслужби. Діти можуть публікувати фото, не замислюючись, які об'єкти потрапляють у кадр.

Юрчишин наголошує, що підхід до різних платформ має бути уніфікованим. Як приклад він наводить YouTube із віковими градаціями та сервісом YouTube Kids, який обмежує доступ до дорослого контенту й зменшує ризики булінгу з боку старших користувачів. Водночас повністю виключити доступ дитини до контенту для старшої аудиторії складно – у таких випадках багато залежить від позиції батьків.

Facebook, за його словами, декларує мінімальний вік користувача з 14 років, але перевірити це на практиці непросто. Хоча алгоритми здатні визначати молодших користувачів за характером запитів і контенту, системної верифікації поки бракує.

Депутат переконаний, що найефективніший шлях – співпраця держави з платформами. У демократичних країнах ця тема активно розвивається, і, на його думку, найближчим часом багато соцмереж будуть зацікавлені у створенні безпечнішого цифрового середовища для дітей.

Він також звертає увагу на парадокс: у реальному світі існують чіткі вікові обмеження щодо алкоголю, наркотиків чи азартних ігор, тоді як у віртуальному просторі ці бар'єри часто фактично відсутні або легко обходяться.