ЄСПЛ рішуче відхилив скарги: Україна не винна у трагедії MH17

Європейський суд з прав людини нещодавно розглянув ці скарги, подані родичами трьох загиблих пасажирів, які посилалися на статтю 2 Європейської конвенції з прав людини, що гарантує право на життя. Заявники стверджували, що українська влада повинна була передбачити наявність у підконтрольних Росії збройних формувань озброєння, здатного уразити цивільні літаки на висоті понад 10 кілометрів, зважаючи на конфлікт, що тривав, та військові можливості окупантів.

Позивачі наполягали на своєму праві звертатися до міжнародного суду, мотивуючи це тим, що вони не могли ефективно вирішити це питання у судових інстанціях України. Проте ЄСПЛ не погодився з цими аргументами. Суд наголосив, що національне законодавство України передбачає можливість подання позовів, зокрема й іноземними громадянами.

Важливу роль у рішенні відіграло також нагадування про ефективне розслідування Україною Скнилівської трагедії, що завершилося притягненням винних до відповідальності. Це стало прецедентом, який демонструє здатність української правової системи до об'єктивного розгляду складних справ.

Крім того, судді ЄСПЛ зазначили, що не можуть робити припущень щодо того, чи знали, або мали знати українські органи цивільної авіації про наявність у бойовиків зенітно-ракетного комплексу "Бук" саме на момент катастрофи 17 липня 2014 року. Розслідування в Гаазі встановило, що ЗРК "Бук" був доставлений з Росії на окуповану територію України лише пізно ввечері 16 липня 2014 року, за день до трагедії.

Зрештою, Європейський суд з прав людини відхилив скарги, визнавши їх неприйнятними. Основною причиною стало те, що заявники не вичерпали всі національні засоби правового захисту, перш ніж звертатися до міжнародної інстанції.

Це рішення підкреслює послідовну позицію міжнародних судів, які вже раніше визнали відповідальність Росії за катастрофу MH17. Зокрема, у Москві оскаржили рішення, за яким Росія причетна до збиття рейсу, назвавши його безпідставним. Ці оскарження продовжуються, наприклад, у Міжнародному суді ООН, куди Росія звернулась восени 2025 року.

Як повідомило видання «Європейська правда», окрім розслідування безпосередньо теракту, Україна 17 липня 2014 року також ініціювала окреме розслідування щодо авіаційної безпеки. Пізніше його передали Раді безпеки Нідерландів (Dutch Safety Board). Ці кроки свідчать про швидке реагування України на трагедію та її готовність до співпраці у міжнародних розслідуваннях.

Відмова ЄСПЛ спекулювати щодо знання Україною про наявність ЗРК "Бук" та його радарної системи, необхідної для розпізнавання цілей, вказує на відсутність достатніх доказів для покладання провини на українську сторону за цей конкретний аспект.

Це рішення ЄСПЛ є важливим етапом у довгому пошуку справедливості для жертв трагічного рейсу MH17. Воно підтверджує, що для розгляду справ на міжнародному рівні необхідно дотримуватися суворої процедури, починаючи з використання національних правових механізмів, та відмежуває відповідальність України від злочинних дій, що призвели до катастрофи.