Газова пастка: як залежність від РФ зруйнувала німецьку стратегію відновлюваної енергетики

Чому Німеччина, яка десятиліттями була флагманом "зеленої" енергетики в Європі, раптом заговорила про необхідність повернення до атомних електростанцій? Ця тема викликала гостру дискусію між політологом Юрієм Романенком і економістом Максимом Півнем.

Обговорюючи глобальні енергетичні тренди, експерти кардинально розійшлися в оцінках того, що саме стало причиною проблем німецької економіки: фундаментальні недоліки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) чи геополітичний провал і залежність від Росії.

На думку Максима Півня, німецька криза є яскравим доказом того, що екологічний порядок денний, який просувався останні 50 років, зайшов у глухий кут. Він наголосив, що альтернативна енергетика не здатна забезпечити стабільність без підтримки традиційних вуглеводнів.

"Чому розгортання зеленої енергетики призвело до того, що тепер, через 50 років, Німеччина каже: "А давайте повертати атомні станції"? Щось із зеленою повісткою пішло не так. А чому? Тому що у панелей і вітряків є певні проблеми... Зелена енергетика має мінуси: вона непостійна. Сезонність, зміна дня і ночі", - аргументував економіст.

Півень зазначив, що коли вітер стихає або настає ніч, Німеччина змушена запускати газові турбіни, що робить "зелений перехід" залежним від викопного палива.

Юрій Романенко категорично відкинув звинувачення на адресу самих технологій відновлюваної енергетики. За його словами, проблема Німеччини полягає не в сонячних панелях чи вітряках, а в хибній політичній архітектурі, яка базувалася на співпраці з РФ.

"Це хибна теза. Тому що стратегія Німеччини будувалася на доступі до дешевого російського газу. Війна це перекреслила, і німецька економіка отримала жахливі удари по своїй стійкості, бо відвалилися базові ринки... та відвалилася Росія як експортер дешевої сировини", - відповів Романенко.

Політолог також додав, що саме російське лобі роками фінансувало політичні сили в Німеччині, аби ті виступали за закриття атомних станцій. Це робилося для того, щоб штучно посилити залежність Берліна від російського газу, який мав стати перехідним паливом для генерації "зеленого водню".

Щоб довести життєздатність альтернативної енергетики, Романенко навів приклад Китаю, який успішно диверсифікує свій енергетичний баланс і нарощує потужності небаченими темпами.

"У Китаї сонце дає 9% генерації, вітер дає 10%. Разом 19%. Атом - 4,5%, гідроенергетика - 13%, газ - 3%, вугілля - 59%. Це жахливі (величезні) зміни в структурі за останні 30-40 років, вони суттєво наростили вітер, сонце, атом і гідро", - підкреслив експерт.

Підсумовуючи дискусію, Юрій Романенко зазначив, що німецька криза є наслідком втрати безпекового та сировинного тилу, тоді як технологічний прогрес у сфері "зеленої" генерації успішно продовжується в інших країнах світу, які мають більш збалансовану стратегію.