Якою буде війна 2026 року: журналістка назвала головні виклики для ЗСУ

Війна в Україні переходить у фазу тотальної боротьби за виживання логістики та піхоти, де технологічне домінування ворожих дронів змушує Сили оборони «йти під землю» та шукати асиметричні рішення. Ключовий виклик року — не просто втримати лінію фронту, а побудувати систему, де математика та цифровізація захистять людину.

Про це йдеться у дописі спеціальної кореспондентки ТСН Юлії Кирієнко на її Facebook-сторінці.

Війна в Україні 2026 — вʼєтнамізація фронту

«Вʼєтнамизація фронту. І до війни вдовгу — підготуватись!» — зазначила журналістка.

Вона описала ситуацію після поїздки на кілька напрямків фронту — зокрема Запорізький, Олександрівський, Покровсько-Мирноградський і Костянтинівський. За словами Кирієнко, бойові дії тривають без ознак завершення.

«Тенденції до закінчення бойових дій немає. Рух на цих ділянках є. І Сил Оборони, і ворога», — зазначила вона.

Як вказала кореспондентка, повернення під контроль восьми населених пунктів на Олександрівському напрямку та дії біля Запоріжжя свідчать про тактичні успіхи українських сил і демонструють їхню здатність впливати на ситуацію на полі бою.

Російські дрони — суттєва проблема на фронті

Водночас, як зазначає Кирієнко, стратегічно ситуація залишається складною — значну роль відіграє логістика та перевага противника у безпілотниках.

«Втім, глобально, зараз Україна на етапі, коли може поступитись росії стратегічно. Бо результат деяких битв вирішує логістика. Згадаймо Курщину. І подивимось зараз в бік ділянок від Покровська до Краматорська», — йдеться у дописі.

За словами журналістки, російські дрони можуть діяти на глибину до 20 км, що змушує українських військових підлаштовуватися під нові умови.

«А з огляду на те, що російський „рубікон“ цього року планує додати до своїх лав ще 50 тисяч екіпажів (такі дані Сил Оборони), для нас це може стати катастрофою», — застерегла кореспондентка.

Як ЗСУ протидіють ворожим дронам на фронті?

Кирієнко зазначила, що через загрозу дронів українські військові часто змушені пересуватися пішки, а для боротьби з БпЛА створюють мобільні вогневі групи.

«Що ми маємо зараз? Сили Оборони мусять спішуватись і йти десятки кілометрів вглиб до своєї ЛБЗ. Бо жоден транспорт їхати без ризику не може», — написала вона.

Також дороги накривають сітками, утворюючи своєрідні тунелі, однак це лише частково допомагає.

«Дороги покриваються сітками. Перетворюючись у тунелі. Вона допомагає. Але перший, нехай другий раз, після влучання. Та ми боремось із наслідками, тобто з дронами, а не з причинами, які криються в тотальній кількості російських пілотів і їхніх засобах», — акцентувала журналістка.

Якою буде війна в Україні 2026 року?

Кирієнко прогнозує, що бойові дії дедалі більше нагадуватимуть «тунельну» війну.

«Що бачитимемо цього року? Вʼєтнамізацію поля бою, до якої прагнуть обидві сторони. Це нагадує класичну в’єтнамську війну, де тунелі Cu Chi дозволяли виживати під тотальним домінуванням США в повітрі», — пояснила кореспондентка.

Вона наголосила, що ключову роль відіграє логістика — зокрема евакуація поранених.

«Солдат не хоче поповнити статистику зниклих безвісти, бо його лишили стікати кров’ю через неможливість доїхати. Солдат хоче справедливості. Зрозумілих відпусток, ротацій, переведень. І що за ним прийдуть на поле бою, коли стане потрібно. Або приїдуть, на хорошому бронетранспорті, якому одна дві FPV не завада. І цей бронетранспорт купили для війська. І його мехвод не пішов у СЗЧ», — написала журналістка.

На її думку, саме впевненість військового у підтримці та захисті може позитивно вплинути на мобілізаційні показники. Також, за словами Кирієнко, Європа могла б допомогти фінансувати контрактну армію України, про що раніше заявляв президент Володимир Зеленський.

Водночас кореспондентка зауважила, що самі лише гроші не здатні вирішити проблему, адже навіть значні виплати для контрактників віком 18 — 24 років не дали очікуваного ефекту: попри певний приплив людей до війська, йдеться лише про тисячі, а не про десятки чи сотні тисяч новобранців, на які розраховували.

Роль технологій на війні

Журналістка також зазначила, що дрони важливі, але не вирішують усе — під час сильних морозів і вітру їхня ефективність падає.

«В морози, які тривали увесь минулий тиждень на Донеччині, БПЛА ворога тай наші теж не могли впевнено літати. „Крила“ у вітер, який подекуди сягав 20 метрів в секунду, та й мавіки, які Сили Оборони досі використовують для спостереження, не могли підніматись у небо», — пояснила Кирієнко.

Натомість ключову роль продовжувала відігравати артилерія — настільки ефективно, що вкотре підтвердила: у критичних ситуаціях саме на неї передусім спираються Сили оборони. До того ж гармати здатні розгортатися для пострілу значно швидше, ніж ударні дрони — піднятися в небо.

Головні завдання для ЗСУ і Михайла Федорова

Саме тому навіть на найнапруженіших напрямках, зокрема поблизу Запоріжжя, військові активно використовують міномети калібру 120 мм. Це базове батальйонне озброєння для прикриття піхоти, яке водночас допомагає їй просуватися вперед.

«І його теж треба ховати під землю. Як і САУ, і в першу чергу людей. Тож вʼєтнамизація фронту, роботизація та автоматизація процесів на ньому, а також КОНТРпілотна боротьба, здається, стануть основним, над чим треба думати Силам Оборони і новому міністру зокрема», — вважає журналістка.

Вона зазначила, що з урахуванням енергійності очільника Міноборони Михайла Федорова та його досвіду цифрових реформ у війську, у суспільства є очікування і значний кредит довіри. Це помітно, зокрема, під час регулярних зустрічей міністра з журналістами.

За словами Кирієнко, від самого початку роботи Федорова новій посаді стало очевидно, що Міноборони дедалі більше рухатиметься у напрямку технологічності та аналітики.

«Цифра реформує поле бою. Але все ж на ньому лишаться люди. І дуже би хотілося, аби реформи, до яких прагне нова команда МО, не розбились через людський фактор Сил Оборони, які складаються з людей», — резюмувала кореспондентка.

Мігранти у Польщі / © The Telegraph Владислав Гераскевич / © Associated Press Ожиріння серед дітей США досягло рекорду / © Pexels Терміни зберігання квашеної капусти / © Pixabay