Романенко: Відсутність відповідальності за корупцію - це сигнал системі, що "можна все"

Політолог Юрій Романенко у своєму аналізі внутрішньої ситуації в Україні провів паралель між діями сучасних чиновників та методами маніпуляції, описаними в антиутопії Джорджа Оруелла "Колгосп тварин". Експерт наголосив, що корупція під час війни - це не просто фінансовий злочин, а пряма загроза виживанню нації.

"Ми маємо усвідомити, що корупційні схеми в тилу - це не просто крадіжка грошей, це крадіжка часу та шансів на виживання всієї країни. У книзі Оруелла свині дуже швидко навчилися переконувати інших тварин, що яблука та молоко потрібні саме їм. Пам’ятаєте цей аргумент? "Ми - розумова еліта, ми дбаємо про вас, якщо ми не будемо здоровими, то повернеться господар Джонс", - зазначив Романенко.

На думку політолога, сучасна українська дійсність демонструє аналогічні підходи до виправдання сумнівних витрат.

"Це використання страху перед зовнішнім ворогом для того, щоб виправдати внутрішнє мародерство. Це маніпуляція найвищого рівня. Нам кажуть: "Якщо ми не зробимо цей тендер на бруківку, або не перекладемо розв’язку, то економіка зупиниться". Або: "Ви не розумієте складних державних процесів", - заявив експерт.

Романенко підкреслив, що відсутність покарання за гучні скандали дає системі сигнал про повну безкарність.

"Найстрашніше у цій ситуації - це те, що "свині" вже не бояться. Вони повністю втратили страх перед громадою. Коли ви бачите черговий скандал із закупівлями в Міноборони, з цінами на продукти, які вдвічі вищі за ринкові, і при цьому ніхто не несе реальної, відчутної відповідальності - це прямий сигнал системі. Це сигнал кожному чиновнику на місцях: "Можна все", - підкреслив він.

Політолог зазначив, що саме так руйнуються державні інституції: "На їхнє місце приходить лояльність. Свиням не потрібні професіонали, які будуть ставити запитання. Їм потрібні ті, хто буде мовчки виконувати накази і підчищати заповіді на стіні амбара посеред ночі. Це і є деградація управління, яка в умовах війни стає смертельно небезпечною".

Окрему увагу автор приділив зміні політичного лексикону, який починає нагадувати оруеллівську "новомову".

"Зверніть увагу на мову, якою з нами говорять останнім часом. Це ж чиста оруеллівська "новомова". Коли очевидні поразки або помилки називають "непростими рішеннями" або "тактичним маневром", а відвертий розпил бюджету під час обстрілів - "необхідною підтримкою життєдіяльності міст". Якщо ми дозволяємо їм так підміняти поняття, ми стаємо тими самими вівцями з "Колгоспу тварин", які просто хором повторюють нові гасла", - резюмував Юрій Романенко.