Тихановська про те, чому Білорусь піде від Росії, ризик нападу Лукашенка та торгівлю людьми

З початку 2026 року у відносинах України та демократичної Білорусі стався справжній прорив.

Володимир Зеленський уперше зустрівся зі Світланою Тихановською.

Україна почала на офіційному рівні помічати ті заяви, які лунають від білоруських лідерів у екзилі.

А в середині лютого Україна запровадила санкції особисто проти Лукашенка.

Ця зміна збіглася зі зміною керівництва офісу президента, який тепер очолює колишній керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов.

І так само збігом є те, що саме у складі ГУР МО воює полк Кастуся Калиновського – підрозділ, сформований з білорусів, які готові зі зброєю в руках захищати Україну.

За даними "Євро.

Правди", навесні може відбутися офіційний візит Світлани Тихановської до України.

Про все це, про зняті американцями санкції, про очікування щодо звільнення Білорусі тощо – у великому інтерв'ю білоруської лідерки "Нам із Росією просто нічого не світить.

Люди всередині Білорусі навіть чіткіше це відчувають".

Далі – основні її тези.

Я, звісно, розумію причину, чому всі ці роки Україна уникала стосунків із нами й обережно поводилася з Лукашенком… Думаю, що розрахунок був – не допустити ескалації, не відкрити новий фронт із півночі.

Можливо, була надія, що Лукашенко якось схаменеться.

Зміна політики Києва – це, напевно, демонстрація сильної позиції України.

Це сигнал: мовляв, Лукашенко, ми тебе більше не боїмося, а ось ти нас бійся.

Дуже сподіваюся, що в нас вийде зустріти в Україні День Волі (25 березня) – народне національне свято білорусів.

Свято, яке режим "не вітає".

Такий візит був би сильним сигналом для білорусів.

Сигналом про те, що Україна – за вільну Білорусь, що Лукашенко – воєнний злочинець, що білоруси й українці – разом проти російського імперіалізму.

У разі візиту до України я відкрию наше представництво – Місію демократичних сил Білорусі в Україні.

У нас уже є така місія в Брюсселі, є в Естонії, Чехії, Італії, зараз у Португалії відкриваємо.

Також ми розраховуємо вирішити низку практичних питань, зокрема щодо статусу білорусів в Україні.

Це болюче для багатьох, дуже важливе питання.

Йдеться і про тих білорусів, хто служив у Силах оборони України, закінчив службу; це і протерміновані паспорти білорусів, це і білоруські діти, народжені в Україні.

Також ведемо переговори щодо спільних проєктів.

Ми дуже радіємо звільненню політв'язнів.

Звичайно, ми розуміємо, що Лукашенко звільняє людей не з гуманізму, а тому що йому потрібне визнання і зняття санкцій.

Ситуація в економіці Білорусі важка, і він хапається за Трампа як за соломинку.

Для Лукашенка це торгівля людьми, і, звісно ж, він виставляє свою ціну.

Зняття американських санкцій – це небезпечна доріжка.

Потрібно забезпечити, щоб нова санкційна політика США не створила Путіну нову лазівку для обходу санкцій проти Росії.

Європі абсолютно не треба домовлятися з Лукашенком! Немає жодної необхідності європейцям копіювати політику Трампа.

І я бачу, як активувалися лобісти в Європі, які нашіптують: "Дивіться, США з ним розмовляє, і ви повинні! США отримує політичні бали, а ви ні".

На щастя, про зняття європейських санкцій зараз і не йдеться.

Лукашенко вже у війні.

Він зробив усе, щоб допомогти Путіну і зашкодити Україні.

І єдина причина, чому Лукашенко не відправив білоруську армію на війну – страх, що армія поверне проти нього самого.

Я дійсно не уявляю, що білоруські солдати погодяться воювати з українськими.

Зараз відправити білорусів на війну за Росію буде суїцидом для Лукашенка.

І все ж такий ризик є.

Молодь Білорусі розуміє, що нам із Росією просто нічого не світить.

З 2022 року білорусам чітко зрозуміло, де добро, а де зло.

Білорусь може стати вільною, коли Україна здобуде перемогу в цій війні.

Коли це буде – як ви розумієте, відповісти неможливо.

А наше завдання зараз – допомагати Україні, зміцнюючи свою націю, зміцнюючи політичні демократичні структури, послаблюючи режим Лукашенка.

Перемога України – це не справа тільки України, це відповідальність усіх.

Повне інтерв’ю – в матеріалі "Нам із Росією просто нічого не світить.

Люди всередині Білорусі навіть чіткіше це відчувають".