Репутаційний удар по ВПК РФ та Китаю: чому їхні системи ППО не врятували небо Ірану

Військове протистояння на Близькому Сході стало серйозним репутаційним ударом для військово-промислового комплексу Росії та Китаю. Легкість, з якою західна авіація подолала ешелоновану протиповітряну оборону Ірану, продемонструвала технологічну відсталість східних систем захисту. Водночас Москва використовує ескалацію конфлікту як інструмент для поповнення власного бюджету через зростання цін на енергоносії.

Про це повідомив політичний аналітик Віталій Кулик в ефірі політолога Юрія Романенка.

Коментуючи ефективність оборонних систем, експерт констатував їхню повну неспроможність протистояти сучасним загрозам. "Іран показав, що існуючі системи, які є, протиракетної, протиповітряної оборони, які у росіян також на озброєні, вони не є запорукою захисту. Китайська допомога у вигляді китайської ППО не спрацювала. Розписалась", - підкреслив Кулик. Це викликало в Росії "певне екзистенційне розчарування" щодо власної здатності конкурувати зі США у конвенційній війні.

Однак геополітично затяжний конфлікт на Близькому Сході грає на руку Кремлю. Москва зацікавлена в тому, щоб американці загрузли в Ірані якомога глибше. Крім того, Росія не поспішає надавати Тегерану критично важливу допомогу. "Допомога з боку Росії в військовому плані, вона неспівмірна з тою допомогою в необхідний період часу, яка надав Іран для Росії", - зазначив аналітик, додавши, що Кремль робить усе, аби Іран став його повністю залежним клієнтом.

Отримані ж від високих цін на нафту надприбутки Росія не планує інвестувати у свій розвиток. За прогнозами експерта, "росіяни просто вгатять ці зароблені гроші не на якісь речі, які мали підтримати каркас, а на просто виробництво якогось об'єму військової техніки, ремонтів, боєприпасів". Таким чином, Москва залишається головним тіньовим бенефіціаром нестабільності, конвертуючи чужу війну у власні ресурси для продовження агресивної політики.