Країни G7 погодилися патрулювати Ормузьку протоку, але є одна умова

Країни «Великої сімки» (G7) досягли принципової згоди щодо захисту критично важливої Ормузької протоки, через яку експортуються світові енергоносії. Проте європейські лідери відмовилися відправляти свої військові кораблі просто зараз, погодившись на патрулювання лише після повного завершення війни на Близькому Сході.

Про це пише Euronews.

Тиск Трампа та обережність Європи

Спільна заява міністрів закордонних справ пролунала на тлі шаленого тиску з боку президента США Дональда Трампа, який вимагав від європейських країн та НАТО негайно долучитися до розблокування водного шляху. Проте в Європі категорично відмовилися ризикувати своїми військовими в умовах гарячого конфлікту з непередбачуваними наслідками.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який приймав зустріч, наголосив, що міжнародна місія супроводу суден діятиме виключно в оборонній позиції і лише після відновлення спокою в регіоні. Понад 30 країн світу, серед яких Німеччина, Велика Британія та Японія, підписали заяву про готовність забезпечити безпечний прохід протокою у післявоєнний період.

«Перші кілька танкерів, які пройдуть через протоку після завершення цієї операції, захочуть отримати чийсь супровід, інакше вони не зможуть отримати страховку», — зазначає видання.

Український фактор у переговорах

Намагаючись змусити союзників діяти, американська сторона знову вдалася до завуальованого шантажу. Перед зустріччю Держсекретар США Марко Рубіо натякнув, що через відмову Європи Білий дім може переглянути свою участь у підтримці Києва, прямо заявивши, що війна в Україні — це не американська війна. Згодом він додав, що зброя для ЗСУ може бути перенаправлена, якщо армії США знадобиться поповнити власні запаси.

Цю тему підняла і Висока представниця ЄС Кая Каллас, наголосивши на прямому зв’язку між конфліктами. Вона нагадала, що Москва постачає Тегерану безпілотники та розвідувальні дані для атак на американські об’єкти, тому Вашингтону варто посилити тиск на РФ, щоб перекрити цю допомогу.

Економічні загрози для світу

Незважаючи на те, що Європа менш залежна від близькосхідної нафти, наслідки конфлікту вже б’ють по глобальній економіці. Вартість нафти марки Brent наприкінці тижня знову підскочила до 110 доларів за барель, а європейські ціни на газ тримаються на стабільно високому рівні.

В Єврокомісії відверто попереджають, що затяжна війна може занурити європейську економіку в стагфляцію, негативно вплинути на економічне зростання та спровокувати новий стрибок інфляції. Саме тому дипломати G7 закликали сторони конфлікту якнайшвидше знайти шлях до переговорів та розблокувати стратегічний морський маршрут.

Лікарня / © pixabay.com Володимир Зеленський / © Associated Press Мобілізація в Україні / © ТСН.ua Президент Фінляндії Александр Стубб / © Getty Images