Геополітика туризму: як світові пам'ятки перетворюються на галасливі зони споживання

Неконтрольований масовий глобальний туризм несе руйнівну силу для стародавніх міст Європи та світу, методично знищуючи їхній унікальний дух і перетворюючи сакральні історичні пам'ятки на галасливі зони споживання.

Про це повідомив філософ Володимир Нікітін в ефірі політолога Юрія Романенка.

У гонитві за яскравими враженнями та красивими фотографіями для соціальних мереж мільйони туристів щодня штурмують історичні центри старих міст. Однак ця індустрія, яка приносить державам шалені прибутки, має катастрофічні наслідки для культурного середовища. Філософ переконаний, що натовпи випадкових відвідувачів буквально витоптують "Genius Loci" - геній місця, позбавляючи стародавні храми та вулиці їхньої містичної тиші та автентичності. Як приклад він згадав свій візит до Відня. Потрапивши до собору Святого Стефана пізно ввечері взимку, він був вражений величчю простору. Проте спроба показати цю красу дружині влітку обернулася розчаруванням: святиня була заповнена галасливою юрбою туристів, які просто жували на ходу і роздивлялися все без належної поваги. "Ми вискочили звідти. Це жах. Я скільки разів розповідаю людям, що туризм знищує дух місця і його цінність", - емоційно зазначає експерт.

Цю думку підтримав і Юрій Романенко, згадавши свій досвід перебування у Чеському Крумлові, який буквально окупований натовпами китайських туристів, що ходять немов "сарана", та на Мальті у місті Валлетта. Там місцеві мешканці змушені переходити на нічний спосіб життя: вони виходять на вулиці, ставлять столи, грають у карти та вигулюють собак лише пізно ввечері, коли туристичні автобуси розвозять приїжджих по готелях. Вдень місто їм просто не належить.

Володимир Нікітін навів показовий приклад того, як із цією проблемою борються у традиційних суспільствах. На одній зі світових виставок в Осаці японці закрили доступ європейцям до зали, де експонувалося стародавнє приладдя для чайної церемонії. Організатори прямо заявили, що західним туристам це буде "не цікаво", адже вони не здатні осягнути естетичну цінність старих, простих чашок та відчути повагу до "патини часу". Філософ попереджає: якщо людство не змінить свій споживацький погляд на історію, незабаром усі видатні пам'ятки будуть остаточно "загиджені" та втратять свій сенс.