Естонія розробляє правила для громадян на випадок загроз із повітря. А ще віддає €500 млн на ППО

Уряд Естонії розробляє інструкцію для свого населення на випадок повітряних загроз різних типів і перерозподілила бюджет на протиповітряну оборону (ППО). Про це розповіли під час спільної пресконференції 9 квітня прем'єр-міністр країни Крістен Міхал і міністр оборони Ханно Певкур, цитує суспільний мовник ERR.

За словами прем'єра, раніше практикували оповіщення естонців на випадок реальної повітряної загрози. У такій ситуації подається сигнал, і людям необхідно знайти укриття. Але тепер загрози розділять на безпосередню та ймовірну.

"Тепер введено поняття можливої повітряної загрози. Наприклад, коли в повітряний простір потрапляє так званий "блукаючий" дрон – безпілотник без чітко визначеної мети. Простіше кажучи, це означає, що люди можуть продовжувати свої повсякденні справи, але повинні зберігати пильність", – пояснив Міхал.

Чому це важливо. Українські дрони кілька разів відхилялися від курсу та залітали в Румунію, Молдову, Естонію, Латвію, Литву та Фінляндію. Зокрема, в ніч на 25 березня безпілотник, який залетів у повітряний простір Естонії з Росії, врізався в трубу електростанції в Аувере. Водночас жодна з країн НАТО публічно не закликала Україну припинити удари. Київ б'є серед іншого по НПЗ і портах Росії. Наприкінці березня через атаки українських дронів та інші фактори було зупинено щонайменше 40% російського нафтового експорту. Reuters повідомляло, що станом на 2 квітня цей показник скоротився до 20%. Про ключові подробиці атак України по нафтових об'єктах Росії читайте у колонці професора стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті Філліпса О'Браєна на LIGA.net.

Міністр внутрішніх справ Ігор Таро зазначив, що сьогодні Естонія не є ціллю атак. Дрони, які залітають до країни, – наслідок російсько-української війни.

А міністр оборони Певкур додав, що досвід війни в Україні, ситуація на ринку та поради Командувача Сил оборони Естонії привели до рішення уряду призупинити закупівлю нових бойових літаків. На це мало піти 500 млн євро. Натомість ці кошти спрямують на підвищення вогневої потужності та мобільності Збройних сил і ППО, на безпілотні системи, а також на покращення ситуаційної обізнаності.

• У березні розвідка Литви заявила, що Росія розширює військові частини на кордоні з НАТО і може використовувати їх як бази в разі воєнного конфлікту після війни проти України.
• Латвія розгорнула на кордоні акустичні системи та бойові підрозділи ППО після того, як безпілотник, ймовірно українського виробництва, залетів на територію країни.