ЄС збільшив закупівлі російського ЗПГ на 17% через кризу на Близькому Сході

На початку року Близький Схід охопила нова хвиля нестабільності, що призвела до значного скорочення поставок катарського ЗПГ. Пошкодження інфраструктури та встановлення контролю над Ормузькою протокою Іраном створили дефіцит на європейському ринку, змушуючи європейських лідерів шукати альтернативні джерела енергії.

В умовах скорочення глобальних поставок, європейські покупці зіштовхнулися з необхідністю швидко заповнити прогалини у своїх енергетичних запасах. Незважаючи на попередні наміри зменшити залежність від російських енергоносіїв, ситуація змусила їх переглянути пріоритети, відкривши шлях до зростання імпорту ЗПГ з РФ.

Саме тоді, у першому кварталі року, імпорт із сибірського проєкту «Ямал ЗПГ» до Європи неочікувано зріс. За даними аналітичної компанії Kpler, цей показник збільшився на 17% і сягнув 5 мільйонів тонн. Це стало значним відступом від заявленої політики ЄС, яка прагне зниження енергетичної залежності від Росії.

Зростання імпорту з російського проєкту «Ямал ЗПГ» супроводжувалося значним збільшенням витрат. За оцінками екологічної організації Urgewald, країни-члени ЄС витратили приблизно 2,88 мільярда євро на газ із цього джерела лише за перші три місяці року. Це відбулося на тлі зростання цін, коли середня ціна на газ у Європі в березні сягнула 52,87 євро за мегават-годину, порівняно з 35 євро в січні та лютому.

У цей період, за даними Kpler, у березні було поставлено 1,8 мільйона тонн ЗПГ. Крім того, ЄС прийняв від 69% до 97% з 71 вантажу з «Ямалу», причому 25 з них надійшли в березні. Для порівняння, у той самий період 2025 року цей показник становив 87% від 68 партій. Решта поставок була спрямована до Азії, де попит на російський ЗПГ був відносно низьким до й під час іранської кризи.

Незважаючи на поточну ситуацію, Брюссель не виявляє бажання переглядати заплановану заборону на імпорт російського ЗПГ, яка має набути чинності в січні 2027 року. Ця заборона на імпорт за короткостроковими контрактами вже діє. Водночас аналітичні дані Kpler вказують, що «Ямалу» буде складно знайти інших покупців у разі повного припинення імпорту до ЄС, що підкреслює складність ситуації для обох сторін.

Європейська Комісія за 2026 рік свідчить, що понад дві третини імпорту ЗПГ до Європи надходить зі США, підтверджуючи високий рівень залежності від американських поставок. Європейські санкції, що набрали чинності минулого року, забороняють перекачування російського ЗПГ між суднами та швартування російських суден у портах ЄС перед доставкою вантажів до країн, що не входять до Євросоюзу. Це обмеження ускладнило перенаправлення вантажів до Азії, фактично зробивши європейський ринок основним для постачання газу з проєкту «Ямал ЗПГ».

Нещодавнє зростання цін на нафту та інші сировинні ресурси, такі як зерно, алюміній та добрива, пов'язане з конфліктом в Ірані, також приносить Росії додаткові доходи. Це не тільки зміцнює її економічне становище, а й знижує ефективність санкцій, які могли б бути більш дієвими в умовах стабільних світових ринків. Це додає складності у стратегічному плануванні Євросоюзу щодо енергетичної безпеки.

Активіст організації Urgewald Себастіан Реттерс зазначив, що поставки 5 мільйонів тонн природного газу до Європи за перші три місяці свідчать про те, що «європейські покупці не мають наміру припиняти закупівлю російського СПГ».

Також Себастіан Реттерс додав, що «усі цифри показують залежність Росії від європейського ринку».

Поточна ситуація з імпортом російського ЗПГ підкреслює вразливість Європи до геополітичних подій та необхідність диверсифікації джерел енергії. Хоча майбутня заборона на російський ЗПГ виглядає як крок до енергетичної незалежності, її реалізація потребуватиме значних зусиль та стратегічного планування, щоб уникнути подібних криз у майбутньому та забезпечити стабільність енергетичного ринку ЄС.