Путін у глухому куті: Сікорський у Corriere розкрив приховану слабкість Кремля

Російський диктатор Володимир Путін потрапив у пастку власних імперських амбіцій, а його генерали не наважуються говорити йому правду про реальний стан справ на фронті. Про це глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив у великому інтерв'ю під час візиту до Риму.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Corriere della Sera.

Польський міністр прокоментував погрози колишнього російського президента Дмитра Медведєва, який назвав європейські підприємства, що співпрацюють з українським ОПК, "законними цілями" для ударів. За словами Сікорського, у списку згадано чотири італійські та дві польські компанії.

"Медведєв регулярно погрожує нам ядерними ударами, тож це позитивна зміна його позиції", - з іронією відреагував глава польського МЗС. Він додав, що Польща вже звикла до подібних заяв, але сприймає їх серйозно: росіяни запустили 21 дрон у польський повітряний простір і стоять за підпалом одного з найбільших торговельних центрів країни.

Щодо ситуації на фронті Сікорський констатував, що російський наступ видихнувся. Українці компенсують нестачу живої сили мільйонами дронів, зупиняють просування росіян і завдають глибоких ударів по російській економіці та військовій інфраструктурі. Проблема у тому, що Путін про це може не знати.

"Диктатори усвідомлюють реальність завжди занадто пізно. Коли двадцять років здійснюєш автократичну владу, поруч не залишається нікого, хто скаже тобі правду. Казати шефу те, що він хоче почути, набагато вигідніше", - пояснив міністр.

За оцінкою Сікорського, Путін колись був хорошим тактиком і реалістом, але нині перетворився на заручника нереалістичних планів імперської реставрації. Сигнали невдоволення серед російських еліт є, проте російська система сьогодні набагато більш автократична, ніж СРСР напередодні розпаду.

Польський міністр навів цифри: за чотири роки тотальної агресії проти України Росія втратила 1,2 мільйона вбитими та пораненими - майже у 20 разів більше, ніж в Афганістані. У сучасній Росії також більше політичних в'язнів, ніж за часів Брежнєва, а нещодавні обмеження роботи інтернету, включно з Telegram, стали вкрай непопулярними.

Сікорський зауважив, що жорсткі системи зазвичай не згинаються, а ламаються. "Колоніальні війни, як правило, закінчуються вже з іншою командою, ніж та, що їх розпочала. Тут, у Римі, не потрібно вам нагадувати, скількох імператорів усунули з надзвичайною рішучістю їхні ж преторіанські гвардії", - натякнув він на можливий сценарій для Кремля.

Торкаючись скарг Дональда Трампа, що союзники НАТО покинули США в питанні Ірану, поки Європа скаржиться на роль Вашингтона в Україні, Сікорський відповів прямо: члени НАТО не зобов'язані приєднуватися до війни за межами зони дії договору. Разом з тим він визнав, що Трамп має рацію стосовно ролі "карт" у міжнародних відносинах - і в України ці карти є: власна оборонна промисловість.

"Ми, європейці, платимо за цю війну. Із минулого року фінансовий внесок Сполучених Штатів дорівнює нулю. Тож карти, які США мають, щоб змусити Україну капітулювати, не є приголомшливими", - констатував міністр. Українці, за його словами, вдячні за розвіддані та санкції, але мають власні червоні лінії: вони хочуть миру, який триватиме, а не тимчасового перемир'я, і розуміють, що не можна створювати враження, ніби Путін переміг.

На питання, чи не може Путін після конфлікту Трампа з Європою вирішити, що стаття про колективну оборону НАТО втратила довіру, Сікорський відповів, що Європа вже подвоїла витрати на оборону під час першого президентства Трампа і готова зробити це ще раз. До кінця десятиліття європейська частина НАТО матиме армію, здатну стримувати Путіна навіть без американців.

Українська сторона, за словами міністра, вже має власні дрони великої дальності, крилаті ракети великої дальності і розробляє балістичні ракети. Проблема - у браку засобів перехоплення балістики: найкращий варіант, Patriot PAC-3, перебуває у міжнародному дефіциті. Росіяни ще здатні бити по містах і ТЕЦ, але це не наближає їх до прориву фронту.

Щодо можливих переговорів Сікорський зазначив, що йти на домовленості може або Путін, або його наступник. Проблема диктаторів, які розпочали війну, у тому, що завершення конфлікту без очевидної перемоги загрожує їхній владі. "Боюся, для Путіна невдала війна краще за мир, небезпечний для них", - підсумував польський міністр.