Бункери та дрони: як Путін посилює охорону через страх перевороту

З початку березня 2026 року у Кремлі панує напружена атмосфера. Інсайдери відзначають, що Володимир Путін стурбований не лише витоком конфіденційної інформації, а й можливим державним переворотом або замахом на своє життя. Особливе побоювання викликає загроза використання безпілотників з боку представників російської політичної еліти.

Ці побоювання спричинили значне посилення заходів безпеки навколо президента. Федеральна служба охорони (ФСО), основне завдання якої — фізичний захист вищих посадових осіб, скоротила список місць, які відвідує Путін. Він та його родина більше не бувають у звичних резиденціях на Валдаї та в Підмосков'ї.

З початку повномасштабної війни в Україні Путін переховується в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї. Там він може працювати тижнями, використовуючи заздалегідь підготовлені відеоматеріали, які поширюються російськими ЗМІ. На відміну від 2025 року, цьогоріч не організовували жодної поїздки на військову інфраструктуру.

Заходи безпеки сягнули абсурду: працівникам, що перебувають поруч із Путіним, заборонено використовувати мобільні телефони; дозволено лише пристрої без доступу до інтернету. Вони можуть пересуватися винятково на транспорті ФСО, а в будинках кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи спостереження. Навіть в адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірки, включно з повним оглядом співробітниками ФСО.

Серед тих, хто асоціюється з ризиком державного перевороту, є Сергій Шойгу, колишній міністр оборони та нинішній секретар Ради безпеки Російської Федерації. Арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року, розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послабило позиції Шойгу та підвищило ймовірність його кримінального переслідування.

Про надзвичайний ступінь страху Путіна побічно свідчить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Красній площі. Тим часом, у Москві періодично відключаються комунікаційні мережі, а співробітники ФСО проводять масштабні перевірки за допомогою кінологів. Вони також розміщуються вздовж Москви-річки для реагування на можливі атаки безпілотників.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував скликати засідання Ради безпеки. Проте Путін віддав перевагу вужчій нараді, яка відбулася 25 грудня 2025 року. Під час цього засідання представники силових структур взаємно звинувачували одне одного у недоліках системи безпеки на тлі атак українських служб.

Герасимов різко дорікнув колегам зі спецслужб за нездатність передбачити напади та поскаржився на брак людських ресурсів для захисту офіцерів у тилу. Директор ФСБ Олександр Бортніков поклав провину на міністра оборони Андрія Бєлоусова, а голова Росгвардії Віктор Золотов нагадав про обмежені ресурси. У підсумку Путін вирішив перенаправити ФСО на захист російських генералів, розширивши її функції, які раніше охороняли лише Герасимова.

Як зазначає видання "Важные истории", отримавши звіт розвідки однієї з країн Євросоюзу, з початку березня 2026 року Кремль і Володимир Путін стурбовані витоком чутливої інформації та ризиком змови або перевороту.

Згідно зі звітом, арешт колишнього першого заступника Сергія Шойгу, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року, розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування.

Така атмосфера недовіри та параної, що посилюється, не тільки впливає на безпеку Володимира Путіна, але й створює потенційну напругу всередині російської еліти, що може мати непередбачувані наслідки для стабільності політичної системи країни.