Відмова від хуторянства: Зеленін і Романенко про нову стратегію України

Україні час відмовитися від комплексу меншовартості, подолати хуторянське мислення та почати діяти на міжнародній арені як хижа, експансивна держава. Історичний досвід та успіхи сучасного українського бізнесу доводять, що саме глобальний, агресивний підхід є запорукою виживання нації в умовах жорсткої конкуренції.

Про це говорили політичний психолог Всеволод Зеленін і політолог Юрій Романенко.

Аналізуючи сучасну зовнішню політику України, політичний психолог звернув увагу на глибоко вкорінений суспільний стереотип, який заважає державі мислити ширше за власні кордони. За його словами, навіть історичний спадок Київської Русі свідчить про експансивну природу нашої держави, яку сьогодні суспільство намагається приглушити.

"Нас багато хто вже звинувачує в тому, що Україна втручається в якісь виборчі процеси. Зрештою, в Угорщині заклеїли пів країни плакатами із загрозливими обличчями Зеленського. Мені здається, що в нас є цей психологічний комплекс - типу, "чужого не треба, ось кордони 91-го року, віддайте наше, а решта нам не потрібна". Цей стереотип дуже закріплений. Ми кажемо: "Ось наше, а все інше - ні, експансії немає". Я нагадував в Інституті соціальної та політичної психології про Аскольдову могилу. Аскольд збільшив у 10 разів розмір держави. Тільки треба пам'ятати, ким він був - норманом. Так, він правив у Києві, і взагалі ми спадкоємці всього цього. Чому ми не можемо мислити в категоріях щита на воротах Царгорода? Чому нас усе одно звинувачують, що ми якось втручаємося в чиюсь інформаційну політику?", - зауважив Зеленін.

Відповідаючи на це, Юрій Романенко підкреслив, що в українському суспільстві вже відбувається стрімкий розкол між тими, хто мислить масштабно, і тими, хто тримається за застарілі парадигми. Зеленін додав, що "це світова інформаційна конкуренція насамперед". Романенко ж пояснив цю різницю на прикладі історичної взаємодії місцевих племен із норманами.

"Відбудеться розрив, він уже реально існує - між людьми, які дивляться глобально, мислять організаційними сітками, широкими проєктами та експансивними підходами, і тими, хто хоче сидіти на хуторі - вони й будуть на цьому хуторі сидіти. Адже не було жодної різниці в тому підході, про який я говорю щодо нашої реальності, і в тому, як нормани дивилися на полян, древлян і всіх тих, до кого вони прийшли. Сидять люди, полюють за білками, вирощують щось. Нормани прийшли, подивилися і кажуть: "Окей, значить все, тепер ви наші, ми вас кришуємо. Хто там хазари? Зараз підемо наб'ємо їм морди". Пішли і набили. Просто в них не було стратегічного розуміння, яке, наприклад, мали візантійці. Вони не розуміли, що з хозарами потрібно вибудувати логіку буфера, як Візантія дивилася на Київську Русь, на болгар, щоб ті тримали степовиків і не пропускали їх. А у нас Святослав розгромив хозар, а потім звідти прийшли печеніги та половці, які почали все розносити. Хоча з половцями потім уже сформувався союз, бо половецька еліта тісно зійшлася з елітою Русі", - розповів політолог.

Щоб проілюструвати, як ці два типи мислення співіснують у сучасній Україні, Всеволод Зеленін навів яскравий приклад із вітчизняного бізнесу. Він порівняв підходи до роботи державної монополії та успішної приватної компанії.

"Ось цього мислення дійсно не вистачає. Для мене ці два типи мислення дуже сильно кристалізувалися архетипічно, і я завжди наводжу приклад Укрпошти та Нової пошти. Укрпошті від Радянського Союзу дісталася величезна кількість нерухомості, офісів, зокрема на Майдані. Але вони ведуть бізнес так, що примудряються створити чергу з чотирьох осіб і намагаються компенсувати збитки торгівлею їжею. А Нова пошта - я приходжу і бачу, що вони швидкі, такі "прудкі тваринки". Під час війни вони вже організували доставку по всій Європі. Вони взагалі дивляться на експансію як на норму: "Ми ще чотири країни відкрили, туди теж можна посилки відправляти". Вони мислять експансією", - пояснив психолог.

Юрій Романенко підтримав цю тезу, наголосивши, що успішний український бізнес вже давно працює за моделлю експансії, викликаючи острах навіть у європейських конкурентів. На його переконання, держава зобов'язана перейняти цю хижу поведінку.

"Так ось, це і є організаційна модель. Усе вже придумано: і нашими бізнесами, і нашими пращурами, які були не останніми людьми в цій історії. Українці не були б так широко розселені по світу, якби в нас не було експансивного начала. Це потрібно просто визнати, перестати з цим боротися і розповідати казки про хутір. Друга складова - організаційна модель. Нова пошта, низка дронових та аграрних компаній є дуже експансивними і сучасними з точки зору організації. Наприклад, поляки реально бояться нашого сільського господарства. У них дрібні фермерські господарства, які дають зайнятість і є опорою держави, а наша еліта цього не розуміє і лізе в гру без усвідомлення, що призвело до відомих проблем. Але поляки чудово усвідомлюють, що наші агрохолдинги - дуже організаційно потужні і хижі. І ось ця хижість насправді має бути осмислена і вписана в організаційну структуру держави. Держава повинна стати хижою, більш експансивною. Вона вже, в принципі, такою стає на наших очах. Тому має бути відкинуте все те, що заважає цьому польоту", - підкреслив Романенко.

Завершуючи дискусію, Всеволод Зеленін акцентував на необхідності остаточного ментального розриву з радянським минулим заради майбутнього розвитку.

"Ми маємо подолати власну імпотентність і застарілі форми часів УРСР, ці спроби сховатися, закритися з позицією "моя хата скраю" в найгіршому розумінні цього слова", - підсумував експерт.