/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F130%2Fc00b0eb89f102ae82ee871d06c8ec45d.jpg)
Норвегія відновлює законсервовані газові родовища та відкриває 70 ділянок для розвідки
Історія цих газових родовищ почалася з їхнього закриття у 1998 році. Проте, протягом трьох десятиліть, геополітичний ландшафт зазнав значних змін. Різкий стрибок цін на енергоносії, що відбувся після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого 2026 року, призвів до перебоїв з поставками газу з Близького Сходу, що змусило країни Європи шукати нові джерела енергії та переглядати свої довгострокові стратегії.
На цьому тлі норвезький уряд, очолюваний прем'єр-міністром Йоною Гар Стьоре, ухвалив рішення про відновлення роботи цих родовищ. Обґрунтуванням стало розуміння, що світ живе у неспокійні часи, які вимагають рішучих кроків для забезпечення енергетичної безпеки. Цей крок є сигналом довгострокової ставки Осло на викопне паливо, попри глобальні розмови про перехід на відновлювані джерела енергії.
Для відновлення роботи родовищ Альбушель, Вест Екофіск та Томмелітен Гамма, розташованих у південній частині Північного моря, уряд вирішив інвестувати 19 мільярдів норвезьких крон, що становить 1,7 мільярда євро. Ці інвестиції спрямовані на те, щоб перший видобуток газу розпочався вже наприкінці 2028 року, а самі родовища працювали до 2048 року.
Згідно з планами, обсяг видобутку становитиме від 90 до 120 мільйонів барелів нафтового еквіваленту. Весь газ буде транспортуватися трубопроводом до Німеччини, а конденсат – до Великої Британії. Крім відновлення старих об’єктів, Норвегія також виставила на тендер 70 нових ділянок на морському дні для геологічної розвідки. Серед них 38 блоків у Баренцевому морі, 10 блоків у Норвезькому морі та 22 блоки у Північному морі.
Ці нові ділянки розташовані небувало близько до норвезького узбережжя, що дозволить швидко вивести нові ресурси на ринок, використовуючи вже наявну інфраструктуру. Нафтовим компаніям надано час до першого вересня 2026 року для подачі заявок на розвідку, а нагородження відбудеться на початку 2027 року. Аналітики, зокрема головний аналітик Nordea Тіна Салтведт, розглядають ці кроки як підтвердження того, що Норвегія повністю зосередиться на нафтогазовій галузі в майбутньому, реагуючи на попит з боку Європи.
Європейський Союз раніше отримував значні обсяги газу з Близького Сходу, проте воєнні конфлікти у регіоні призвели до заміщення цих поставок американським газом. Однак, як зазначає Тіна Салтведт з Nordea, відносини зі США можуть змінитися, і ЄС може потребувати поставок від інших партнерів. У цьому контексті, Норвегія виступає як стабільний та надійний постачальник енергоресурсів.
Рішення Норвегії викликало й інші обговорення. Деякі депутати Європарламенту звернули увагу на те, що Норвегія значно збільшила свої прибутки від експорту енергоресурсів і закликали країну спрямувати більше коштів на підтримку України. Раніше вже було заявлено, що у 2026 році сума фінансової підтримки від Норвегії для України сягне 19 мільярдів євро.
Прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре, коментуючи рішення, зазначив: «Ми живемо в неспокійні часи».
Тіна Салтведт, головний аналітик Nordea, підкреслила: «Сьогоднішні новини від уряду є чітким знаком того, що вони повністю зосередяться на нафтогазовій галузі в майбутньому» та додала, що "ЄС отримував мало газу з Близького Сходу під час війни. Його замінив американський газ. Відносини зі США можуть означати, що ЄС бажатиме поставок від інших партнерів, поки в цьому є потреба", повідомляє.
Такий стратегічний крок Норвегії, що поєднує відновлення старих родовищ та активну розвідку нових, демонструє гнучкість уряду у відповідь на глобальні виклики. Це може забезпечити стабільність енергетичного ринку Європи в найближчі десятиліття та посилити роль Норвегії як ключового гравця у світовій енергетичній сфері.

