NYT: Тайвань вчиться у України дронової війни в обхід дипломатичних табу

37-річний колишній кур'єр з Тайваню на ім'я Лі воює у складі Збройних сил України і збирає бойові знання для війни, яка, на його переконання, рано чи пізно прийде на його батьківщину. "Війна одного дня почнеться з Китаєм, і тоді мій досвід стане у нагоді", - сказав він у Києві під час відпустки з фронту.

Як передає "Хвиля", про це у своєму матеріалі пишуть журналістки The New York Times Марія Варенікова та Емі Чанг Чієн. Лі - частина неформальної мережі громадян, керівників оборонних компаній і волонтерів, які наводять мости між Україною і Тайванем. Уряди двох країн не мають дипломатичних чи військових відносин, проте через неофіційні канали обмінюються дроновими технологіями, доктриною і фронтовими уроками.

Ці контакти існують всупереч жорстким політичним обмеженням. Україна з 1992 року дотримується принципу "одного Китаю" і визнає лише уряд у Пекіні. Тайбей, своєю чергою, уникає демонстративної допомоги Україні, зважаючи на партнерство Пекіна з Москвою "без обмежень". Українська дронова індустрія залежить від Китаю в плані компонентів - двигунів, акумуляторів та інших деталей. Тайвань також глибоко інтегрований у китайську економіку.

Лі розповів NYT, що його тайванські друзі-військові, частина яких досі служить, засипають його запитаннями під час візитів додому - як заглушити дрон електронікою, як від нього втекти. "Ці питання як дитячі - як спитати, як їсти", - сказав він.

Тайванські чиновники визнають, що вивчати українські методи безпосередньо їм важко. "Український досвід застосування дронів у реальних бойових умовах надзвичайно цінний", - заявив Цоу Юй-сінь, заступник генерального директора Управління промислового розвитку Міністерства економіки Тайваню. Однак воєнна таємниця ускладнює доступ до технологій. Утім, одного українського пілота-дронаря, який минулого літа відпочивав у Тайбеї, запросили виступити перед парламентським комітетом з питань закордонних справ і національної оборони, пише NYT.

Торговельні потоки вражають. У 2025 році Тайвань експортував 70 372 дрони до Чехії і 31 711 - до Польщі, повідомила Самара Дюрр, аналітикиня з національної безпеки тайванського Дослідницького інституту демократії, суспільства і нових технологій. Більшість зрештою потрапила в Україну через східноєвропейські благодійні канали. Тайвань також став, за словами українських виробників, "шлюзом для китайських компонентів", які залишилися доступними після того, як Пекін згорнув прямі продажі Києву.

Промислові партнерства формуються з обох боків. Олександр Мащенко, який перетворив свій український бізнес з виробництва вейкбордів на виробника морських дронів під брендом Strug, отримав запит щодо морських систем для оборони Тайванської протоки - подібних до тих, що Україна застосовує в Чорному морі. Американська компанія Neros тестує на Тайвані 100 дронів за українськими розробками і вивчає можливість локального виробництва, заявив гендиректор Сорен Монро-Андерсон. Auterion, ще одна американська компанія з операціями в Україні, торік підписала угоду про співпрацю з тайванським дослідницьким інститутом. У березні український оборонний стартап General Cherry уклав партнерство з американською Wilcox, яка продає продукцію на Тайвань.

Володимир Зеленський наполягає на тому, щоб українські дрони продавалися за кордоном не як просто залізо, а як підписка - пристрої разом з оновленнями софту і дистанційним пілотуванням з України. Українські лідери вважають такий підхід шляхом до довгострокових безпекових угод. У березні президент сказав журналістам, що знає про щонайменше 10 закордонних виробничих майданчиків, де роблять дрони за українськими розробками. Високопоставлений український чиновник і представник оборонної індустрії на умовах анонімності повідомили NYT, що один з таких заводів розташований на Тайвані.