Навіщо Зеленський зробив крок назустріч прем’єру Грузії і чого очікувати від Тбілісі

4 травня в Єревані під час саміту Європейської політичної спільноти сталася подія, яка, на перший погляд, видається абсурдною – президент України Володимир Зеленський провів зустріч із політиком, що перебуває в українському санкційному списку.

Понад те, ця розмова відбулася з ініціативи української сторони.

Йдеться про зустріч із прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе – політиком, що раніше відзначився низкою недружніх до України заяв.

В Україні певний час навіть дискутували, чи варто визнавати легітимність його прем'єрства, а офіційний Київ не стримувався у висловах під час опису проросійської (як вважає українська влада) політики Тбілісі.

За таких обставин навіть маленька зустріч стала справжньою сенсацією.

Фактично це був обмін думками в кулуарах саміту, але не спонтанний, а наперед спланований.

Про те, навіщо команда Володимира Зеленського вирішила ініціювати таку зустріч, читайте в колонці співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Пропозиція для Тбілісі: чи змінює Україна курс щодо Грузії.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки звертає увагу, що нинішня зустріч відбулася в ситуації, коли зовнішньополітичні розклади для Грузії суттєво змінилися на тлі поразки угорського прем'єра Віктора Орбана на парламентських виборах та наближення зміни влади в цій країні.

"Віктор Орбан був стійким захисником грузинської влади, в тому числі – блокуючи санкції ЄС та інші ідеї щодо покарання Тбілісі за розворот політики від європейського до проросійського вектора.

Достатньо згадати, що Орбан приїхав у Тбілісі на наступний день після парламентських виборів 2024 року, тим самим легітимізувавши украй сумнівну перемогу "Грузинської мрії", – пише Юрій Панченко.

Він не бачить підстав сподіватися, що роль Орбана перебере інший лідер у ЄС.

Так само не виправдалися сподівання офіційного Тбілісі на налагодження контактів із США.

Що, власне, і довів нещодавній регіональний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який відвідав Єреван та Баку, проте проігнорував Тбілісі.

"У такій ситуації Київ несподівано робить крок назустріч грузинській владі", – зазначає співзасновник "Європейської правди".

Формат короткої зустрічі на полях саміту не передбачає глибоких перемовин та корегування позиції.

Проте дає можливість надіслати певний політичний сигнал.

"Цей сигнал можна описати так: подальше втягування Тбілісі в орбіту впливу РФ не відповідає інтересам ані України, ані самої Грузії.

І Київ готовий допомогти навіть нинішній грузинській владі уникнути російського "полону", – вважає автор колонки.

Чи є підстави очікувати на перегляд позиції Грузії щодо України? Панченко вважає, що останні заяви грузинської влади дають підстави для обережного оптимізму.

"Ми готові зробити все, щоб ці відносини максимально відновилися і щоб це відобразилося на контактах між урядами.

З нашого боку можуть бути зроблені всі розумні кроки", – прокоментував згодом розмову з українським президентом Іраклій Кобахідзе.

Звичайно, ця заява не містить жодної конкретики.

Проте найближчі тижні мають показати, як сприйняли у Тбілісі українську пропозицію і чи готові там до корегування свого курсу.

Чи навпаки – Росія настільки сильно взяла під контроль "Грузинську мрію", що там вже не можуть дозволити таких кроків.

Докладніше – в колонці Юрія Панченка Пропозиція для Тбілісі: чи змінює Україна курс щодо Грузії.