AP: Кремль активізував кампанію вбивств опонентів у Європі

Російські спецслужби активізували цілеспрямовану кампанію вбивств своїх опонентів у Європі після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Кремль став сміливішим у виборі цілей: тепер на мушці не лише військові-перебіжчики, а й російські активісти та іноземні прихильники України.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Associated Press із посиланням на трьох західних розвідників із різних країн. Усі троє говорили на умовах анонімності.

"Ця кампанія - не випадковість і не збіг. Є політична санкція", - сказав AP високопоставлений європейський розвідник. Агентство пов'язує замахи з ширшими зусиллями Москви з дестабілізації країн-союзниць України: від початку війни західні чиновники нарахували щонайменше 191 акт саботажу, підпалів та інших диверсій, причетних до Росії, які AP нанесло на карту Європи.

Серед розкритих за останній рік змов - арешт у Польщі 2024 року чоловіка, який, за даними влади, готував замах на президента Володимира Зеленського. У Німеччині спецслужби зірвали два плани: проти керівника зброярської компанії, що постачає зброю Україні, і проти українського військового. Литва зупинила змови проти литовського прихильника України та російського активіста. У Франції в квітні 2025 року четверо вихідців із Дагестану кілька годин стежили за будинком російського правозахисника Володимира Осєчкіна в Біарріці - за версією слідства, готували його вбивство.

Осєчкін живе під цілодобовою охороною французької поліції з 2022 року: він має викликати правоохоронців навіть тоді, коли виходить до супермаркету або веде дітей до школи. Колись на стіні його будинку він побачив червону точку, яку прийняв за лазерний приціл. "Якби не вони, мене, ймовірно, вже б убили", - сказав активіст про французьких поліцейських. Литовському активісту Валдасу Барткявічюсу, якого у березні 2025 року намагалися підірвати бомбою в поштовій скриньці, влада запропонувала "зникнути" - змінити ім'я та припинити діяльність. Він відмовився, назвавши це "соціальною смертю".

Перехід Москви на проксі-виконавців AP пов'язує з отруєнням нервово-паралітичною речовиною колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у британському Солсбері 2018 року. Після того нападу Велика Британія та союзники вислали сотні російських дипломатів і шпигунів, що ускладнило роботу штатних офіцерів у Європі. Литовські прокурори висунули звинувачення 13 людям щонайменше з семи країн, причетним до двох змов; загалом за останній рік у Європі затримали або висунули звинувачення близько 20 особам у причетності до подібних планів. Багато з них мають кримінальне минуле та зв'язки з російською організованою злочинністю.

Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав AP, що "не бачить жодної потреби" коментувати тему. Російські чиновники раніше заперечували причетність Москви до спроб убивств за кордоном. Утім, посилаючись на справу російського вертолітника-перебіжчика Максима Кузьмінова, якого вбили в Іспанії 2024 року, один із західних розвідників наголосив: російські спецслужби можуть ліквідувати людину в Європі, якщо справді цього прагнуть. "Навіть якщо ви зірвали операцію один раз, ви все одно маєте бути готовими на випадок, якщо вони завдадуть удару знову", - сказав співрозмовник AP.