Чотири роки після заборони: ексдепутати ОПЗЖ досі мають вплив у радах

Минуло чотири роки після того, як в Україні було ухвалено закон про заборону проросійських партій. Тоді це рішення здавалося рішучим кроком до очищення політичного простору, однак час показав, що виклики залишаються. Тисячі депутатів, обраних від ОПЗЖ, «Партії Шарія» та «Блоку Володимира Сальдо», продовжують виконувати свої обов'язки в місцевих радах різного рівня.

Народний депутат Роман Лозинський згадує, що ще у 2022 році уряд подав законопроєкт №7476, метою якого було припинити повноваження цих депутатів. Однак документ так і не було винесено на голосування до Верховної Ради. За його словами, ініціативу блокували як представники колишньої ОПЗЖ, так і частина монобільшості, яка не хотіла втрачати союзників під час голосувань.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів висловлює обурення тим, що представники заборонених партій продовжують впливати на місцеву владу, зокрема у Києві та Запоріжжі. Вона наводить приклади, коли депутатом Київради залишається Олександр Попов, обраний від ОПЗЖ. У Запорізькій міськраді депутати від заборонених партій входять до земельної комісії.

Хоча центральний закон не просувається, деякі місцеві ради намагаються самостійно обмежити їхню діяльність. Зокрема, Київська обласна рада ухвалила рішення про призупинення роботи депутатів від заборонених партій та рекомендувала громадам області застосувати аналогічний підхід. За словами депутата Київської облради Романа Титикало, у багатьох громадах Київщини подібні рішення вже ухвалили.

Ситуація, що склалася, демонструє розрив між ухваленим законом та його реальним впровадженням на місцевому рівні. Наразі у парламенті також розглядається законопроєкт №9081, який має запобігти участі представників проросійських сил у майбутніх виборах. Цей документ покликаний не лише обмежити їхню присутність у владі, а й поінформувати виборців про минуле кандидатів у бюлетенях.

Попри відсутність єдиної системи позбавлення повноважень, такі ініціативи, як проєкт «Голка», продовжують моніторити діяльність депутатів. Їхня робота залишається важливою для забезпечення прозорості та підзвітності в українському політичному ландшафті.

Після місцевих виборів 2020 року до рад різних рівнів потрапили майже 4 тисячі депутатів від політичних сил, які нині заборонені в Україні. Найбільше представництво мали ОПЗЖ, «Партія Шарія» та «Блок Володимира Сальдо». В той же час, партія «Наш край», що складається переважно з вихідців із «Партії регіонів», змогла відновити свою діяльність через суд.

Крім того, 6 квітня НАБУ і САП викрили на незаконному збагаченні чинного народного депутата від ОПЗЖ, який протягом 2020–2021 років став власником активів на майже 13 млн грн. Голова ЦВК Олег Діденко зазначає, що заборонені партії не зможуть брати участь у виборах, але чинне законодавство не забороняє балотуватися колишнім членам цих політсил.

«Антидержавні партії дійсно заборонені, але їхні представники у владі не понесли жодної відповідальності», — заявив народний депутат від «Голосу» Роман Лозинський, наголошуючи на важливості вирішення цієї проблеми.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів підкреслила: «Парламент швидко розглядає окремі резонансні законопроєкти, але питання щодо проросійських політиків роками не виносяться на голосування».

Ситуація з депутатами заборонених партій демонструє, що перемога над проросійським впливом потребує не лише ухвалення законів, а й рішучих дій для їхнього впровадження. Подальші кроки уряду та суспільства будуть визначальними для майбутнього української демократії та очищення влади від деструктивних елементів.