Олександр Попов

Попов Олександр Павлович: депутат Київради від ОПЗЖ та колишній голова КМДА часів Януковича

Попов Олександр Павлович — звинувачувався в жорстокому розгоні протестувальників 30 листопада 2013 року.

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Олександр Павлович Попов народився 22 листопада 1960 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Після 9-го класу переїхав разом з батьками в Тюмень, де батьки працювали над будівництвом газопроводу.

Освіта

Диплом інженера-будівельника Попов отримав в Тюменському інженерно-будівельному інституті (1982). Потім два роки служив в радянській армії.

Сім’я

Олександр одружений на Ірині Поповій. У подружжя двоє дітей (Дмитро та Ольга).

Кар'єра

Після армії Олександр влаштувався майстром на підприємство «Кременчукрудбуд». Пізніше був виконробом РБУ Полтавського ГЗК. Протягом 6 років (з 1987 по 1993 рік) Попов працював в органах державної безпеки (КДБ, а потім СБУ). Пішов у відставку у званні підполковника СБУ. Після цього він протягом року керував напрямком маркетингу в компанії «Інкомбуд».

З 1994 по 2007 рік Олександр чотири рази обирався мером Комсомольська (нині Горішні Плавні) на Полтавщині. Протягом 1998-2000 років він був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України. Олександр — почесний громадянин Комсомольська.

У березні 2007 року Попов перебрався у столицю, де був призначений спочатку заступником міністра, а пізніше міністром з питань житлово-комунального господарства. Однак на цій посаді він провів пів року.

Наприкінці 2007 року під 97-м номером у списку Партії регіонів Олександр обрався до Верховної Ради. Був заступником голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

У березні 2010 року Попов склав обов'язки народного депутата у зв'язку з призначенням на посаду голови міністерства з питань житлово-комунального господарства. Але й вдруге в міністерському кріслі Олександр провів недовго. Уже в червні він став заступником голови Київської міської державної адміністрації. У листопаді того ж року Попов очолив столичну держадміністрацію. На чолі Києва Олександр пробув до січня 2014 року.

У жовтні 2014 року він став одним із засновників компанії OFFER UA, яка займається зовнішньоекономічною діяльністю (експортно-імпортні операції). Йому належить 37,6% від загального капіталу компанії. Через три роки Попов очолив Наглядову раду Союзу малих і середніх експортерів, активного учасника канадського проєкту «Проміс».

У 2019 році Олександр вирішив повернутися у велику політику, висунувши свою кандидатуру на парламентських виборах. За колишнього голову КМДА віддали свої голоси 9,51% (або 8 596) виборців 212-го мажоритарного округу (частина Дарницького району міста Києва). З цим результатом він зайняв третє місце.

У 2020 році Попов був зареєстрований кандидатом на посаду Київського міського голови від партії «Опозиційна платформа — За життя». На виборах за нього проголосувало 9,51% (або 68 7570) жителів Києва. З цим результатом Олександр посів друге місце, поступившись чинному меру столиці Віталію Кличку, за якого проголосувало 50,51% (або 365 161) виборців.

Крім того, Попов балотувався до Київради під першим номером партії «Опозиційна платформа — За життя». За результатами виборів він став депутатом Київської міської ради.

У IX скликанні Київради Олександр увійшов до складу фракції ОПЗЖ і постійної комісії з питань питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.

Компромат

Неконституційне призначення на посаду голови КМДА

Як повідомляли журналісти громадського руху «Чесно», у 2010 році, відбулося неконституційне призначення Олександра Попова на посаду голови КМДА. Згідно з висновками Конституційного Суду України, цю посаду повинен займати обраний громадою міський голова Леонід Черновецький. Останній призначення Попова не оскаржував, а у 2012 році пішов у відставку з посади мера.

Надзвичайна ситуація через недбалу роботу мера

Наприкінці березня 2013 року в Києві пройшов сильний снігопад, який на кілька днів паралізував місто. В результаті непідготовленості міських служб до погодних катаклізмів, ввечері 22 березня люди опинилися в критичній ситуації.

Тисячі жителів столиці були змушені добиратися додому пішки через складні погодні умови, оскільки по місту перестав ходити громадський транспорт, а ті, хто їхав на власному транспорті, виявилися заблоковані в пробках, загальна протяжність яких склала близько 800 км (згідно з даними сервісу «Яндекс-пробки»).

23 і 24 березня ситуація не тільки не вирішилася, але ще більше посилилася: в магазинах закінчилися основні харчові продукти, а дорослі та діти, які залишилися в пробках, на десятки годин були позбавлені харчування, тепла і медичної допомоги. Усунути наслідки сильного снігопаду вдалося тільки через 2 дні за допомогою військової техніки.

Природно, у багатьох киян виникло питання: хто ж винен у трагедії? Адже про те, що наближається снігова буря, синоптики повідомили ще вранці 22 березня. Очевидно, міська влада не звернула на попередження уваги та, відповідно, не підготувалися до лиха. Як зазначали ЗМІ в той час, коли в столиці бушувала стихія, її голова дивився футбольний матч у Варшаві.

Надзвичайна ситуація не тільки викликала обурення багатьох українців, але і серйозно підірвала репутацію міського голову. Скориставшись цим, депутати з «Батьківщини» на сесії Київради виступили з вимогою відставки Олександра Попова.

«Ще в п'ятницю 22 березня в місті владою повинні були бути вжиті заходи підготовки до негоди. Повинні були бути попереджені кияни, організований цілодобовий рух метрополітену. Через метро організовано рух реанімаційних груп швидкої допомоги.

Ще до ускладнення ситуації спецтехніка мала стояти на спеціальних місцях в місті, які чітко встановлені. А найголовніше з 11 вечора ДАІ не повинно було перекривати пів міста для руху кортежу «царя». Через це багато хто і не зміг дістатися додому до ранку наступного дня», — заявив голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк під час пресконференції.

Щоб хоч якось себе захистити, Попову довелося звільнити свого першого заступника, а також начальників МНС і Автодору.

Розгін мітингувальників 30 листопада 2013 року

За даними ЗМІ, колишнього регіонала і мера Києва звинувачували в причетності до жорстокого розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року.

Олександр Попов звинувачувався у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, вчинене за попередньою змовою групою осіб), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365 (пособництво у перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

За інформацією слідчих Генпрокуратури в ніч на 30 листопада 2013 року Попов, перебуваючи у змові з ексзаступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, чинним главою ГУМВС України в Києві Валерій Коряк і іншими чиновниками, дав розпорядження завезти на Майдан Незалежності техніку для встановлення новорічної ялинки.

Використавши цю ситуацію, Коряк наказав загонам «Беркута» розігнати мирний мітинг. В ту ніч силовики жорстоко побили десятки киян, які перебували на площі, поклавши початок масовим протестам в країні.

За словами Олександра Попова, вранці 29 листопада йому подзвонив секретар РНБО Андрій Клюєв і запитав, чи все готово для встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності. Мер відповів, що все йде за планом, після чого Клюєв наказав встановити ялинку в цей же день, а також слідувати подальшим вказівкам заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича.

Після цього Попов і Сівкович приїхали до начальника київської міліції Валерія Коряки, в кабінеті якого всі разом спостерігали за діями комунальників і силовиків на Майдані через камери відеоспостереження. Однак, за твердженнями мера, кривавих розбирань вони не бачили, оскільки камери знаходилися далеко від місця розгону. І тільки приїхавши додому, він дізнався, що сталося.

В одному з інтерв'ю він розповів свою версію події: «Виходило, у мене були з боку міліції гарантії Міністра, а з іншого — інформація РНБО. Тому, коли мені підтвердили час, я подзвонив своїм колегам і сказав, щоб вони запускали техніку. Вона сформувалася в колону, і під супровід ДАІ, як це було завжди, почала заїжджати на територію Майдану. А то, що сталося далі, до сих пір залишається загадкою».

12 лютого 2014 року з Олександра Попова та його соратників були зняті всі звинувачення, а кримінальну справу закрито (у зв'язку з вступом в силу закону про амністію).

Проте, він продовжив ходити в суди, щоб (як він сам каже) «докопатися до істини». Попов стверджує, що не збирається прикриватися Законом про амністію, хоча міг би це зробити, оскільки більше інших хоче зрозуміти, що сталося в ту ніч насправді.

Декларація

ЗМІ неодноразово повідомляли про його матеріальне становище.

За даними представників преси, наприкінці 2009 року дохід Попова склав майже 270 тисяч гривень. Крім того, у своїй декларації він вказав неприватизовану квартиру в Києві, а також іномарку Lexus EX.

Всього за рік київський мер трохи "збіднів", задекларувавши близько 210 тисяч гривень. Хоча сума на його банківських рахунках залишилася незмінною, він поповнив свій автопарк автомобілем Lanos. З майна чиновник вказав тільки будинок в місті Комсомольськ.

У 2012 році мер Києва жив у квартирі площею близько 110 кв. м, в будинку на Дніпровській набережній. За його словами, меблі, хоч і нагадують по виду італійську, виготовлена в Україні та коштує на порядок дешевше.

У грудні 2020 року Олександр Попов опублікував електронну декларацію про свої доходи за 2019 рік.

Депутат Київради у спільній власності володіє в столиці квартирою (128,5 кв.м.). У Горішніх Плавнях Олександр орендує житловий будинок (217 кв.м.). Там же у дружини Попова є квартира (79,2 кв.м.).

Ексголова КМДА володіє колекцією наручних годинників у кількості чотирьох штук, а також кільцем, запонками, значком почесного громадянина Комсомольська. Йому належить п'ять ікон та сім картин. У його дружини дві обручки, ланцюжок, браслет, намисто.

Попов має акції ВАТ «Промсантехника» і АК «Індустріалбанк».

За 2019 рік зарплата Попова в ТОВ «Офер УА» склала 245,8 тисячі гривень. У якості дивідендів від компанії він отримав ще 55 тисяч. Банківські відсотки принесли політику 10,5 тисячі. Пів мільйона гривень Олександр отримав у якості подарунка у негрошовій формі.

У банку Попов зберігає 30,6 тисячі доларів. Готівковими коштами депутат задекларував дві тисячі доларів. У його дружини готівкою є 1600 доларів.

Посилання

Facebook