Несподіваний захист: Як уряд оберігає житло українців від конфіскації за борги

Традиційно, коли борг стає надмірно великим, а інші шляхи стягнення вичерпані, виконавча служба розглядає крайні заходи. Саме тут виникає питання про можливість відчуження єдиного житла. Однак Міністерство юстиції цьогоріч заспокоїло громадян, зазначивши, що звернення стягнення на єдине житло можливе лише за значної суми боргу.

Зокрема, після останніх змін у законодавстві поріг суми боргу для конфіскації єдиного житла підвищили з 20 до 50 мінімальних заробітних плат, що наразі становить понад 432 тисячі гривень. Це означає, що за відносно невеликих боргів ніхто не має права позбавити людину її єдиного даху над головою.

Цей принцип захисту базових життєвих потреб зберігається навіть в умовах війни та цифровізації виконавчого провадження. Спочатку виконавча служба намагається стягнути кошти з банківських рахунків, заробітної плати, автомобілів або іншого майна, і лише як крайній захід застосовується продаж квартири чи будинку.

Окрім того, закон визначає перелік майна, яке не може бути вилучене навіть за наявності боргу. До нього входять предмети першої необхідності, такі як одяг, взуття, постіль, засоби гігієни, а також ліки та мінімальний набір меблів і побутової техніки. Також захищеними є продукти харчування, вода, паливо для опалення, інструменти для професійної діяльності, якщо це єдине джерело доходу, окреме сільськогосподарське майно, державні нагороди та пам’ятні відзнаки.

Під час воєнного стану в Україні запроваджені додаткові обмеження, покликані зменшити фінансове навантаження на громадян. Зокрема, припинено звернення стягнення на пенсії та стипендії, за винятком аліментів або відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Боржникам також дозволено користуватися коштами з арештованого рахунку в межах двох мінімальних заробітних плат на місяць після подання заяви виконавцю.

Окремо посилено захист військовослужбовців — заборонено звернення стягнення на їхнє єдине житло на період дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Ці правила є тимчасовими і діятимуть лише під час воєнного стану. Також для жителів територій бойових дій та тимчасово окупованих регіонів передбачено скасування арештів за комунальні борги та виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру.

Ці нововведення стали частиною ширшої ініціативи, спрямованої на соціальний захист громадян. Закон №4833-IX, ухвалений 7 квітня 2026 року Верховною Радою, передбачає цифровізацію виконавчого провадження. Це включає автоматичний обмін інформацією між банками та виконавцями, спрощення зняття арештів після повного погашення боргу та швидше виключення боржників з реєстрів.

Загалом, окремий блок змін стосується соціального захисту. Наприклад, на період дії воєнного стану встановлено мораторій на відчуження іпотечного житла за окремими категоріями споживчих кредитів. Також заборонено примусове виконання рішень на тимчасово окупованих територіях та в районах бойових дій. Ці заходи покликані створити "подушку безпеки" для найбільш вразливих категорій населення.

У Мін’юсті підкреслили, що навіть у разі боргів людина не може бути позбавлена речей першої необхідності. «Стягнення не може позбавити людину базових життєвих потреб — цей принцип зберігається навіть в умовах війни та цифровізації виконавчого провадження», — наголосили у відомстві, підтверджуючи непохитність цього принципу.

«На період дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців», — зазначено в документі, що підкреслює особливе ставлення до захисників України.

Таким чином, попри важкі часи та зростаючі фінансові труднощі, держава вживає заходів для захисту базових прав громадян, гарантуючи, що навіть в умовах боргових зобов'язань люди не залишаться без найнеобхіднішого. Однак важливо пам'ятати, що більшість цих захисних механізмів є тимчасовими і діятимуть лише протягом воєнного стану.