Привласнені титули та розкол: ПЦУ позбавила сану трьох монахів-«митрополитів»

Більш ніж 60 років Свято-Володимирський кафедральний собор був домом для патріарха Філарета. Але 23 березня цей собор офіційно перейшов до Православної церкви України, що символізувало новий етап у житті українського православ'я. Лише за три дні до цього, 20 березня, митрополит Епіфаній сповістив про відхід патріарха Філарета на 98-му році життя, залишивши по собі складний спадок і виклики для єдності церкви.

Після смерті патріарха Філарета деякі особи почали діяти самовільно, використовуючи його ім'я. Серед них були монахи Никодим Кобзар, який називав себе «патріархом», а також Михаїл Ковалюк та Никон Граблюк, які іменували себе «митрополитами». Ці особи, за твердженням ПЦУ, ніколи не мали єпископського сану, хоча й раніше були священниками. Їхні дії стали спробою викликати розкол у Церкві.

Ситуація загострилася 11 травня 2026 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України. Було оголошено, що вищезгадані монахи, які раніше вже були заборонені у служінні, позбавляються священного сану за вчинення канонічних злочинів. Це рішення стало відповіддю на їхню самовільну діяльність та спроби створити паралельну церковну структуру.

ПЦУ підкреслила, що названі особи ніколи не були єпископами, а тепер втратили й сан священника, який мали. У Церкві їхні титули не визнаються, і вони не належать до ієрархів Православної Церкви України. Ця група, що налічує лише декілька осіб, більшість з яких перебуває за межами України, не є релігійною організацією. Її дії розцінюються як спроба завдати шкоди єдності українського православ'я, можливо, під впливом зовнішніх факторів.

Одночасно з цим, ПЦУ повідомила про відновлення спілкування з близько 20 громадами та священнослужителями, які раніше не перебували в єдності з нею. Більшість із них приєдналася до Помісної Церкви, демонструючи прагнення до єдності, про яку говорив покійний патріарх Філарет.

Священний Синод рішуче засуджує будь-які спроби створити розкол, зокрема діяльність невеликої групи осіб, яка після смерті патріарха Філарета заявляє про відновлення УПЦ КП. У Православній Церкві України також застерігають, що подібні канонічні санкції можуть бути застосовані до всіх священнослужителів, які продовжуватимуть підтримувати схизматичну діяльність цієї групи. Діяльність групи має ознаки зовнішнього впливу і не представляє інтересів українського православ'я.

Особи, які називають себе «єпископами УПЦ КП», не мають жодного канонічного статусу. Вони не входять до складу єпископату Православної Церкви України, а їхні титули не визнавалися і не визнаються Церквою. Також спроби залучити до цієї діяльності представників з інших країн не мають жодного відношення до потреб українських вірян як в Україні, так і за кордоном.

«За канонічні злочини Священний Синод на своєму засіданні 11 травня 2026 р. позбавив сану раніше заборонених у священнослужінні осіб – монахів Никодима Кобзаря, який іменує себе «патріархом», Михаїла Ковалюка та Никона Граблюка, які називають себе «митрополитами». Ці особи ніколи не були єпископами, а тепер втратили і сан священника, який колись мали», – йдеться в рішенні Священного Синоду, опублікованому на сайті Православної церкви України.

Це рішення Синоду підкреслює непохитну позицію Православної Церкви України щодо збереження єдності та протидії будь-яким розкольницьким діям. Воно є важливим кроком у забезпеченні канонічного порядку і спрямоване на захист цілісності українського православ’я від самозванців та зовнішніх впливів, забезпечуючи стабільність та мир у церковному житті країни.