Апеляція залишила в силі підозру: справу Тимошенко визнано обґрунтованою

На початку цієї історії, 14 січня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура пред'явили Юлії Тимошенко підозру у причетності до підкупу народних обранців. Це стало несподіванкою для багатьох, адже звинувачення такого рівня завжди привертають значну увагу суспільства.

З боку захисту прозвучали заяви про нібито грубі порушення кримінального процесуального законодавства при висуненні підозри. Сама Тимошенко наполягала на слабкості доказової бази, стверджуючи, що звинувачення ґрунтуються лише на свідченнях нардепа Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, трьох експертизах та листуванні, де не згадуються гроші.

Однак прокурор САП виступив категорично проти задоволення апеляції, називаючи аргументи захисту необґрунтованими та такими, що зводяться до «формальної оцінки та суб’єктивних думок». Він підкреслив, що позиція адвокатів не спростовує суті підозри.

Колегія суддів, вислухавши обидві сторони, дійшла висновку, що зібрані докази, включаючи вилучені під час обшуку кошти, суми яких збігалися зі свідченнями, та переписку, були достатніми для висунення підозри. Рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набуло законної сили з моменту проголошення та є остаточним.

Після оголошення підозри, 16 січня, ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн. Їй також було наказано здати закордонний паспорт, не залишати межі Київської області без дозволу слідства та утримуватися від спілкування з певними народними депутатами. Вже 23 січня повну суму застави було внесено.

У лютому Апеляційна палата ВАКС скасувала постанову слідчого судді про арешт частини майна подружжя Тимошенко, і 26 лютого НАБУ повернуло їй кошти, вилучені під час обшуку. Проте, 13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив чинність обов’язків, покладених на політикиню, до 13 травня.

Ця справа розгортається на тлі попередніх подій, включаючи інформацію, яку АП ВАКС повідомила у Телеграмі. Суд дійшов висновку, що матеріали звинувачення на цьому етапі кримінального провадження підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що стосується пропозиції неправомірної вигоди службовій особі.

Історія цієї справи почалася ще 4 січня 2026 року, коли САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам. Паралельно із цим, 21 січня, ВАКС наклав арешт на певне майно чоловіка народної депутатки, Олександра Тимошенка, включаючи автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi A8 та два гаражі у Дніпрі, хоча й відмовив у арешті коштів на одному з рахунків самої Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко категорично заперечила усі звинувачення, назвавши ситуацію «політичним переслідуванням». Вона зауважила, що вилучені під час обшуку кошти були її особистими заощадженнями, та пов’язала ці події з можливим наближенням виборчої кампанії.

На слуханні сторони захисту акцентували, що підозра народній депутатці «начебто була висунута з грубими порушеннями кримінального процесуального законодавства», виступаючи за її скасування. Цей аспект став одним із ключових у їхній апеляційній скарзі, як повідомляє «Главком» з посиланням на Transparency International.

Попри всі апеляції, підозра залишається в силі, що вказує на продовження судового процесу та потребує подальшого ретельного розслідування. Ця справа ще раз підкреслює важливість незалежності судової системи та складність боротьби з корупцією на всіх рівнях влади.