Банки дивитимуться не на суму: як зміниться фінмоніторинг

Поки українці активно переказують гроші між картками, оплачують покупки онлайн та користуються цифровими банківськими сервісами, в країні готують нові правила фінансового моніторингу.

Причиною змін став законопроєкт №14327-д, який пов’язаний із приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA. Саме через це українську банківську систему поступово адаптують до стандартів Європейського Союзу.

Як пояснила провідна експертка з фінансового моніторингу «Глобус Банку» Марина Павленко, йдеться не про тотальний контроль над усіма громадянами, а про зміну підходу до перевірок. Якщо раніше банки переважно звертали увагу на великі суми операцій, то тепер основним критерієм стане фінансова поведінка клієнта.

Банки аналізуватимуть регулярність надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та загальну логіку руху коштів. Наприклад, якщо людина отримує офіційну зарплату, сплачує комунальні послуги та здійснює звичайні покупки, це не викликатиме підозр. Але коли на картку регулярно надходять десятки дрібних платежів від різних людей, а гроші одразу переводяться далі, така активність може привернути увагу фінмоніторингу.

Експертка наголошує, що найбільше ризиків виникає тоді, коли українці використовують особисті картки для підприємницької діяльності. Саме це банки часто розцінюють як нетипову фінансову поведінку. Також важливу роль відіграватиме правильне призначення платежів, особливо при переказах великих сум.

Українцям радять зберігати документи, які можуть підтвердити законність походження грошей. Це можуть бути договори купівлі-продажу автомобіля чи нерухомості, документи про спадщину, довідки про виплати від роботодавця або інші офіційні підтвердження доходів. У разі перевірки це допоможе швидко пояснити походження коштів і уникнути блокування рахунку.

Окремо багато дискусій викликала інформація про створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів. Саме ця новина налякала частину українців, які побоюються повного доступу держави до банківської таємниці.

Втім, за словами Марини Павленко, у реєстрі міститиметься лише базова інформація: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника рахунку та факт наявності індивідуального сейфа. Дані про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів туди не потраплятимуть.

Фактично держава знатиме, у яких банках людина має рахунки, але не бачитиме, скільки на них грошей і як саме вони витрачаються. Подібні системи вже давно працюють у більшості країн ЄС і вважаються стандартною частиною фінансової інфраструктури.

Раніше ми розповідали, що ПриватБанк застеріг клієнтів: що треба зробити, аби не втратити доступ до рахунку

Також, ПриватБанк списуватиме гроші з карток: заберуть сотні й навіть тисячі гривень