Масована атака на Москву: як Путін готувався до удару, але оборону все одно пробили — аналітика

Після масштабної повітряної атаки безпілотних літальних апаратів на Москву в інформаційному просторі, близькому до керівництва РФ, розпочалося обговорення ефективності наявних систем протиповітряної оборони. Журналіст Павло Зарубін під час розмови з речником президента РФ Дмитром Пєсковим звернув увагу на вразливість інфраструктури перед подібними ударами.

Про це пише EL PAIS.

«Усі ставлять неминуче питання. У нас є ці потужні бомби… Ну і що? Здається, ядерну державу можна просто покусати», — цитує видання фрагмент звернення медійника до офіційного представника Кремля.

Які масштаби атаки

У результаті прориву безпілотників у суботу та неділю під ударом опинилися російські енергетичні об’єкти, військові підприємства та кілька житлових будинків. Повідомляється про загибель щонайменше трьох цивільних осіб. За офіційними даними Міністерства оборони Росії, з ночі суботи до ранкових годин неділі над територією столичного регіону було збито 556 безпілотних апаратів.

У понеділок російська сторона відповіла черговою хвилею звичайних бомбардувань, унаслідок яких отримали поранення мирні жителі у Дніпрі та Одесі. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що дії українських сил є «виправданими» та стали відповіддю на відновлення масованих російських обстрілів, зокрема ракетного удару по Києву минулого тижня, який забрав життя 24 людей.

Москва на сьогодні вважалась найбільш укріпленим містом Росії. Між Подольськом (40 км на південь від столиці) та Сергієвим Посадом (70 км на північний схід) розгорнуто кілька концентричних ліній протиповітряної оборони. Найновіша і найщільніша з них формувалася в період між 2025 та 2026 роками.

Для захисту безпосередньо урядових об’єктів зенітні гармати та радіолокаційні куполи розміщені на дахах низки адміністративних будівель у центрі міста. За межами мегаполісу зенітні комплекси встановлюють на спеціальних вежах та пристосованих інженерних спорудах.

Крім того, для протидії БпЛА застосовуються додаткові технічні обмеження:

• Потужні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) пригнічують роботу супутникової геолокації.

• Періодично вимикається доступ до інтернету.

• Запроваджено правило обов’язкової ручної активації російських SIM-карт після перетину кордону, щоб унеможливити підключення дронів до внутрішньої мережі.

Журналіст видання «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL) Марк Крутов, який спеціалізується на аналізі відкритих даних (OSINT), реконструював схему перестрілки між українськими БпЛА та оборонними комплексами РФ. Для цього він використав супутникові знімки Google, карти «Яндекс» та матеріали геолокації, опубліковані очевидцями у соцмережах.

«Цей „Панцир I“, знайдений у 2023 році, був досить активним цієї неділі. На відміну від Google, Яндекс також розмиває зображення ізраїльських військових об’єктів, тоді як Google навіть надає фотографії з вищою роздільною здатністю. Я впевнений, що Іран знає місця розташування, але для аматора це дає кращі підказки, ніж чітке зображення», — зазначиі Крутов.

Основою захисту Москви від повітряних цілей є зенітні ракетні комплекси малої дальності «Тор-М2» (здатні знищувати цілі на висоті до 10 км зі швидкістю 3600 км/год) та самохідні системи «Панцир», які поєднують ракетне та гарматне озброєння. За даними OSINT-проєкту Jembob, навколо міста зафіксовано до 89 одиниць систем «Панцир».

Для протидії балістичним ракетам та стратегічній авіації розгорнуті комплекси С-400 із радіусом дії від 40 до 400 км. Проте, як підкреслюють військові аналітики, важкі системи С-400 демонструють низьку ефективність проти малорозмірних безпілотників, які летять на мінімальній висоті, мають слабку радіолокаційну помітність і є економічно неспівмірними за вартістю із великими зенітними ракетами.

Рекордна атака України на Москву — останні новини

Російські Telegram-канали також повідомляли про вибухи та роботу протиповітряної оборони у Підмосков’ї. На тлі атаки у московських аеропортах тимчасово вводили обмеження на польоти.

Також, під час масштабної атаки на Московський регіон Україна застосувала кілька типів безпілотників власного виробництва. За даними Генштабу ЗСУ, йдеться про FP-1 Firepoint, RS-1 Bars та новий дрон Bars-SM Gladiator.

Повідомлялося, що удари були завдані по стратегічних об’єктах у Московській області, зокрема по мікроелектронному виробництву та нафтоперекачувальній станції. Російська влада заявляла про понад 120 безпілотників у небі над столичним регіоном.

Нарцисизм / © Credits Мобілізація. / © ТСН Наслідки російської атаки на Харків та передмістя / © ДСНС