Перепоховання Андрія Мельника: повернення Головнокомандувача УНР на рідну землю

У тихій гавані Люксембургу, далеко від батьківщини, спочивали останки видатного українського військового та політичного діяча Андрія Мельника та його дружини Софії Федак. Роками українська еміграція дбала про їхню могилу, підтримуючи вогонь пам'яті, що не згасав, незважаючи на відстань та час.

Андрій Мельник (1890–1964) був не просто полковником Армії УНР; він став одним із найближчих соратників Євгена Коновальця, а після його вбивства у 1938 році очолив Провід ОУН. Його життя було присвячене відстоюванню ідеї відновлення української державності, за що у 1944 році його утримували в концтаборі Заксенгаузен.

Вирішальний момент настав, коли влада Люксембургу надала офіційний дозвіл на перепоховання. Це стало результатом тривалої та скоординованої роботи українських державних інституцій, включаючи Офіс президента, Міністерство закордонних справ та Український інститут національної пам’яті.

Про цю історичну подію повідомив голова ОУН Богдана Червака, висловивши глибоку вдячність Королівській родині Люксембургу, зокрема князю Феліксу, який дозволив Мельникам оселитися там після Другої світової війни, а також Великим Герцогам Жану та Анрі за збереження їхньої могили.

Впродовж 22–24 травня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві проходитимуть заупокійні богослужіння. Центральне богослужіння та чин похорону відбудуться в київському кафедральному соборі УГКЦ у суботу, 23 травня, о 15:00. Повідомила Київська архієпархія Української греко-католицької церкви.

У неділю, 24 травня, о 7:00 домовини Андрія та Софії Мельників перевезуть на Національне військове меморіальне кладовище, де вони нарешті знайдуть вічний спокій на рідній землі.

Повернення Андрія та Софії Мельників в Україну відбувається на тлі сучасної війни за незалежність, що додає цій події значущого символічного сенсу. Це є частиною ширшої ініціативи щодо створення Пантеону видатних українців на чолі з президентом Володимиром Зеленським, який наголосив на важливості повернення історичних діячів, що мали фундаментальне значення для формування української національної свідомості та державотворення.

Цей крок також підкреслює відновлення історичної пам'яті, як це було у листопаді 2025 року, коли на Львівщині перепоховали польських солдатів, загиблих у 1939 році, що свідчить про системну роботу по вшануванню пам'яті та інтеграції минулого до сучасного національного наративу.

«Тепер про це можна сказати вголос і впевнено. Полковник Армії УНР і другий голова ОУН Андрій Мельник із дружиною Софією Федак повертаються в Україну. Влада Люксембургу, де похований Полковник із дружиною, надала дозвіл на перепоховання великих українців на рідній землі», – зазначив голова ОУН Богдан Червак.

«Але найбільший уклін українцям, які в складних, а подекуди важких умовах еміграції не забували приходити на могилу Андрія Мельника, дбали, щоб там не згасав вогонь пам’яті і завжди були живі квіти», – додав він.

Перепоховання Андрія та Софії Мельників є не просто актом пам'яті, а потужним символом єднання поколінь та історичної цілісності. Ця подія стане ще одним кроком у відродженні національної гідності та утвердженні нерозривного зв'язку між минулим, сьогоденням і майбутнім Української держави.