Гренландія зробила неочікувану заяву про переговори зі США: "Червоні лінії ми маємо"

На вихідних до тихої столиці Гренландії Нуука прибув Джефф Лендрі, спеціальний посланник американського президента. Його візит, призначений Трампом для просування ідеї контролю США над островом, став черговим етапом у затяжних переговорах, які тривають вже кілька місяців і проходять у непублічному форматі.

Лендрі зустрівся з прем'єр-міністром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном та міністром закордонних справ Муте Егеде. Перед зустріччю американський дипломат заявив місцевим медіа, що прибув, щоб "слухати та вчитися", демонструючи обережний, але цілеспрямований підхід.

Після переговорів Нільсен повідомив журналістам, що уряд Гренландії бачить прогрес, але підкреслив, що острів "ніколи не виставлять на продаж" і не віддадуть "анексії, захопленню або купівлі". Ця позиція підтверджує рішучість зберегти суверенітет Гренландії.

Міністр закордонних справ Муте Егеде додав, що вони пояснили американській стороні свої "червоні лінії": "ми не продамо Гренландію, ми володітимемо Гренландією назавжди". Ця заява безпосередньо стосується давніх претензій Дональда Трампа на придбання острова, які створюють напругу між Вашингтоном і Копенгагеном, а також у ширшому європейському контексті.

Криза навколо Гренландії не обмежується лише дипломатичними бесідами. У січні прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен здійснювала дипломатичний тур європейськими столицями, заручаючись підтримкою, щоб не дозволити Трампу захопити Гренландію силою або економічним примусом, як він погрожував. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро обговорював з Данією можливість введення військ до Гренландії.

Зараз США мають у Гренландії лише один діючий військовий об'єкт – космічну базу Пітуффік, хоча у 1945 році їх було близько 17. Американці прагнуть посилити свою військову присутність, включивши острів до запланованої Трампом системи оборони "Золотий купол". Перемовники намагаються змінити військову угоду для забезпечення військам США можливості залишатися на острові на невизначений час, навіть якщо Гренландія здобуде незалежність.

Питання Гренландії, самоврядного острова у складі Данії, стало предметом міжнародної уваги після того, як Дональд Трамп неодноразово висловлював бажання заволодіти ним. Це викликало напруженість у відносинах між США та Данією, двома країнами-фундаторами НАТО. Зазіхання Трампа на Гренландію розчарували його навіть у позиції Альянсу щодо Близького Сходу.

Щоб пом'якшити напруженість, Гренландія, Данія та Сполучені Штати на початку 2026 року домовилися провести дипломатичні переговори на високому рівні. Хоча результати цих обговорень ще не було оприлюднено, але співрозмовники The New York Times кажуть, що очільники острова стурбовані можливим збільшенням американської ролі.

"Ми вважаємо, що є прогрес, і з боку Гренландії ми зосереджені на пошуку рішення, яке буде вигідним для всіх нас, і найголовніше, щоб не виникло загроз анексії, захоплення чи купівлі Гренландії та гренландського народу", — сказав прем'єр-міністр Єнс-Фредерік Нільсен після зустрічі з Лендрі, підкреслюючи пріоритет самовизначення.

"Вони попросили про зустріч, і ми пояснили нашу ситуацію та позицію, а також те, що у нас є деякі червоні лінії – ми не продамо Гренландію, ми володітимемо Гренландією назавжди", — заявив міністр закордонних справ Муте Егеде, встановлюючи чіткі межі переговорів.

Історія Гренландії та її непростих відносин зі Сполученими Штатами свідчить про складний баланс між геополітичними амбіціями та прагненням до суверенітету. Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть країни дійти згоди, не перетинаючи "червоних ліній", чи ж прагнення до контролю переважить мирне співіснування.