Небо Балтії під загрозою: дрони та винищувачі НАТО третій день поспіль
Небо Балтії під загрозою: дрони та винищувачі НАТО третій день поспіль

Небо Балтії під загрозою: дрони та винищувачі НАТО третій день поспіль

Ескалація почалася 17 травня на східному кордоні Латвії, коли повітряну тривогу оголосили через вторгнення невизначеного безпілотника з боку РФ. Цей інцидент змусив ППО негайно відреагувати, піднявши чергову авіацію Північноатлантичного альянсу. Загрозу зафіксували у прикордонних з Росією районах Латвії.

Протягом наступних днів, 19 та 20 травня, повітряні тривоги повторювалися, що свідчило про продовження інцидентів. 20 травня у східних районах Литви та Вільнюсі оголосили червону повітряну тривогу через ймовірне вторгнення безпілотника в повітряний простір, що змусило навіть найвище керівництво країни спуститися в укриття. Міністр оборони Литви Робертас Каунас закликав Європу адаптуватися до нової реальності, підкресливши високу ймовірність повторення подібних сценаріїв.

21 травня у Латвії втретє поспіль оголосили повітряну тривогу через безпілотний літальний апарат, який перебував у повітряному просторі країни. Загрозу оголосили у чотирьох районах: Лудзенському, Резекненському, Краславському та Аугшдаугавському. Національні збройні сили підтвердили наявність принаймні одного безпілотника та активували винищувачі місії патрулювання повітряного простору НАТО в Балтії. Мешканців закликали залишатися в приміщеннях, знаходити безпечні місця та дотримуватися правила двох стін.

Латвійська Delfi інформувала, що під час тривоги мобільні зенітні установки зайняли свої позиції, припинилися засідання Резекненської районної ради, а рух потягів було припинено в округах Лудза, Резекне та Краслава. У муніципалітеті Краслава скликали засідання Комісії цивільного захисту. Армія Латвії спільно з союзниками по НАТО забезпечує готовність негайно реагувати на потенційні загрози, посиливши зенітні можливості вздовж східного кордону додатковими підрозділами. У Ризі також розробляють рекомендації щодо дій у разі небезпеки.

Міністерство оборони Литви, після розслідування, заявило, що дрон, знайдений на території країни, належав Україні, а вибухова речовина, виявлена на місці, стала предметом подальшого розслідування, як цитує видання LRT. Ця заява підкреслила складність ситуації та потенційні виклики для міжнародного співробітництва.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловив занепокоєння з приводу українських дронів, які порушують повітряний простір інших держав, зауваживши, що Україна має бути "дуже точною" при їх використанні, щоб уникнути втручання Росії у маршрути польоту, а Причиною таких звернень є необхідність запобігти російським провокаціям. Прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що муніципалітети зобов'язані забезпечувати цілодобову роботу укриттів, а Міністерство оборони опублікувало детальні роз'яснення для громадян щодо рівнів загрози під час повітряних тривог.

Ці інциденти з дронами відбуваються на тлі заяв політолога Тараса Загороднього, який вважає, що Росія тестує НАТО, щоб зрозуміти реакцію Альянсу на агресію проти країн Балтії. Такі дії, за його словами, є частиною інформаційної війни РФ, спрямованої на демонстрацію недієздатності НАТО. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя раніше повторив фейки про нібито підготовку атак українських дронів з країн Балтії, що було спростовано представницею Латвії Санітою Павлютою-Десландес.

Війна Росії проти України істотно змінила безпекову ситуацію в Європі, що підтвердила прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, подавши у відставку після ситуацій з дронами та відставки міністра оборони. Її пріоритетами були безпека та добробут країни. Тим часом, НАТО активно моніторить повітряний простір, а такі події, як нещодавні навчання щодо сценарію гібридної операції РФ проти Литви, свідчать про готовність до можливих загроз.

"Це нова реальність, з якою зіштовхуються країни Балтії. Нам потрібно адаптуватися, оскільки ймовірність повторення подібних сценаріїв дуже висока", – наголосив міністр оборони Литви Робертас Каунас, підкресливши важливість патрулювання повітряного простору регіону.

"Україна, звичайно, має бути тут більш обережною, щоб не давати приводу для російських провокацій", – заявив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, наголошуючи на необхідності точного використання дронів для уникнення порушень повітряного простору сусідів.

"Доки триває агресія Росії проти України – можуть повторюватися інциденти, коли іноземні безпілотники залітають або наближаються до повітряного простору Латвії", – заявили у латвійських збройних силах, попереджаючи про тривалість загрози.

Інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн Балтії висвітлюють складну динаміку безпеки в регіоні та необхідність постійної адаптації до нових викликів. Залишаючись на сторожі, країни НАТО продовжують зміцнювати оборону, готуючись до можливих провокацій. Майбутнє вимагатиме від усіх сторін максимальної обережності та рішучих дій для збереження стабільності.

Теги за темою
НАТО
Джерело матеріала
loader
loader