Кремль боїться санкцій: як Путін заманює Європу у переговори?

Після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, естонський дипломат Маргус Тсахкна заявив в ефірі програми Ukraina stuudio, що Альянс продовжує підтримувати Україну, а атмосфера зустрічі була позитивною, оскільки Росія останнім часом не досягла помітного прогресу. Водночас він звернув увагу на зміну динаміки переговорного процесу: США відійшли від активної участі в ньому.

Це відкрило нове вікно можливостей для Кремля. За словами Тсахкни, переговори, які тривали понад рік, насправді були лише розмовами, що дозволили Путіну виграти час. Тепер Росія активно прагне залучити Європу як посередника, розуміючи, що європейські санкції виявилися справді ефективними, про що свідчать навіть українці, називаючи їх «далекобійними» та «глибинними».

Головна ідея Кремля полягає у залученні Європи до посередницької ролі. Якщо це станеться, як вважає міністр, то обговорення нового пакета санкцій, який нині готується і містить дуже болючі для Росії заходи, може бути призупинене. Серед цих заходів — повна заборона морських послуг на всій території Європейського Союзу, чого Путін, на думку Тсахкни, найбільше боїться.

Міністри закордонних справ європейських країн усвідомлюють ризики поспішної зустрічі з Путіним, яка може послабити позиції Європи та не принесе користі Україні. Європа повинна зберігати стратегічне терпіння, посилювати тиск на Росію та зрештою змусити російського диктатора до серйозних переговорів, до яких він наразі не готовий.

Наступного тижня європейські міністри закордонних справ зберуться на Кіпрі для обговорення цього питання. Президент Володимир Зеленський раніше наголошував на важливості представництва Європи в переговорах з РФ, однак підкреслював, що необхідно визначити, хто саме представлятиме її інтереси.

Незважаючи на згадки про можливих кандидатів, як-от колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель чи президент Фінляндії Александр Стубб, ці питання поки не є ключовими. Європа, на думку Маргуса Тсахкни, не може бути нейтральним посередником, адже її мета — не компроміс, а формування майбутньої архітектури безпеки, в якій Україна посяде важливе місце.

Відмова США від провідної ролі в переговорах створила вакуум, який Москва намагається заповнити, запрошуючи Європу до посередництва. Цей крок розглядається як спроба маневрувати між західними союзниками та сповільнити темпи введення санкцій.

Така стратегія Кремля відбувається на тлі відсутності значних військових успіхів в Україні, що змушує його шукати інші способи впливу на міжнародній арені. Україна продовжує отримувати потужну підтримку партнерів, тоді як європейські санкції ефективно б'ють по російській економіці.

«Фактично у своєму попередньому вигляді ці переговори завершилися. Зараз усі розуміють, що Владімір Путін хоче втягнути Європу в цей процес. Переговори, які тривали понад рік і насправді більше нагадували просто розмови, дали Путіну можливість виграти час», — пише міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.

«Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча для Росії річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу», — зазначив Маргус Тсахкна в коментарі ERR.

Таким чином, майбутня зустріч європейських міністрів на Кіпрі стане ключовим моментом для формування єдиної позиції. Виваженість та збереження тиску на Росію є критично важливими для досягнення справедливого миру та формування нової архітектури безпеки, де Україна зможе відігравати визначну роль.